Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія (Танчин I.3.) скачати онлайн-> Постіндустріальна економіка.

Постіндустріальна економіка.



Із розвитком технології знання перетворюються у безпосередню виробничу силу суспільства. Економіка перестає бути індустріальною, тобто пов’язаною із видобуванням і переробкою сировини — все більша кількість зайнятих переходить у сферу обслуговування Розвиваються як виробничі (фінансові, банківські, страхові, торговельні, науково-консультаційні, програмні), так і невиробничі послуги (наука, освіта, охорона здоров’я, культура, туризм).

У відомій монографії “Мегатренди” американський соціолог Джон Нейсбіт повідомляє, що із 19 млн. робочих місць, створених у США за 70-і рр. XX ст. (це більше, ніж за усю попередню історію США), тільки 5 % були створені безпосередньо на виробництві і лише іі % мали відношення до виробничого сектору. Тобто майже 90 %, або приблизно 17 млн. робочих місць, було утворено у невиробничому секторі.

Все менша кількість продуктивної праці дозволяє існувати все більшій кількості непродуктивної, менша частина людей, яка безпосередньо зайнята у сфері виробництва, тепер може прогодувати більшу частину людей, не пов’язаних із виробництвом взагалі. Суспільство з продуктивного перетворюється на споживацьке. Основні потреби населення — в їжі, житлі, медичному обслуговуванні, в праці, — задовольняються, і важливішого значення набувають інші потреби, які раніше були вторинними. Індустріальне суспільство вимагало розширеного відтворення і високих темпів розвитку, високого рівня інвестицій. У постіндустріальному суспільстві темпи економічного росту стають помірнішими, все більша частина прибутку не ре-інвестується, а йде на зарплатню і податки, з допомогою яких утримується держава, у якій розвинута соціальна допомога і соціальний захист. Уряд, державні структури все більше вторгаються у сферу економіки і підпорядковують її цілям суспільства, яке уже не задовольняється системою саморегульованого ринку, оскільки ринок не забезпечує економічної

рівноваги, не гарантує повної і ефективної зайнятості, стабільного розвитку і необхідної суспільству соціальної справедливості.

Характерною особливістю сучасної економіки є те, що частка індивідуальних активів у власності на ресурси постійно зменшується, звужуються реальні права “фізичних осіб” щодо управління цією власністю. На передній план виходять організації, які не можна ототожнювати з колективами працюючих у них людей: персональний склад організацій може повністю змінитися, а організація продовжуватиме жити дальше.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія (Танчин I.3.)