Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціологія: 100 питань 100 відповідей ( Подольська Є.А) скачати онлайн-> У чому полягають особливості соціологічних методів дослідження?

У чому полягають особливості соціологічних методів дослідження?



Соціологія, що виникла межі кількох наукових напрямків, для вивчення і пояснення різних соціальних фактів використовує як свої дослідницькі методи, так і методи інших наук. Як і будь яка “самостійна” наука, соціологія має також і свою специфіку і свої власні методи дослідження. Однією з основних особливостей соціологічної науки є тісний взаємозв’язок теоретичних і емпіричних досліджень. Соціальні факти, отримані емпіричними методами, служать основою для теоретичного аналізу і теоретичних висновків в соціологічних дослідженнях.

Соціологічні дослідження проводяться в конкретному соціальному середовищі і спрямовані на пошук реально існуючих соціальних фактів за принципом “тут і зараз”. Соціологія — наука конкретна, і кожне дослідження є по-своєму унікальним, що, звичайно ж, не виключає деяких теоретичних узагальнень. Іншою особливістю соціологічного пізнання є те, що для отримання необхідних соціальних фактів дослідник проникає безпосередньо в ту чи іншу соціальну реальність. Наприклад, анкетне опитування передбачає роздачу кожному конкретному респондентові анкет. Соціологія вивчає і аналізує різноманітні соціальні процеси і явища, різні сфери життєдіяльності суспільства (економічну, політичну, духовну та ін.) з точки зору інтересів і потреб людей, їх очікувань, сподівань і настроїв. Соціологія також досліджує окремі соціальні процеси, соціальні спільності людей з точки зору їх зв’язків з функціонуванням усього суспільства як цілісної системи.

Соціологічне дослідження являє собою один з основних способів розвитку соціологічного знання. Емпіричне вивчення соціальних явищ почалося з середини XVI/ століття. Проте характер інституціоналізованої діяльності воно набуло тільки в 20—30-ті роки. XX століття. Зараз це високо специфічний вид професійної наукової діяльності.

Виділяють два типи соціологічних досліджень: теоретико-прикладні, направлені на розробку нових підходів і більш поглиблене вивчення певних соціальних проблем, і прикладні, орієнтовані на практичне розв’язання конкретних проблем.

Соціологічне дослідження включає чотири основні етапи:

розробка теоретичної концепції і програми дослідження;

польовий період (збір первинних даних і їхня підготовка для обробки);

обробка і аналіз даних;

підсумкові звіти і публікації.

Розробка програми — дуже важливий етап, який значною мірою визначає успіх всього дослідження. В програмі формулюється проблема дослідження, його цілі і завдання, визначається об’єкт (соціальна група — носій досліджуваної соціальної проблеми) і предмет (ті характеристики, в яких виявляється проблема) дослідження. Наприклад, досліджуючи проблему профорієнтації молоді, соціологи як об’єкт дослідження виділяють молодь, як предмет — ті її якості, які впливають на вибір професії.

Формулюється гіпотеза дослідження, тобто гадане пояснення досліджуваної проблеми, яке потрібно підтвердити або спростувати вході дослідження. Спільність, яка вивчається в даному дослідженні, називається генеральною сукупністю (вся молодь, або сільська молодь, або міська молодь і т.п.). Проте вся генеральна сукупність звичайно не досліджується. Та частина генеральної сукупності, яка безпосередньо охоплюється даним дослідженням, називається вибіркою.

По отриманих на вибірці даним висновки розповсюджуються на всю генеральну сукупність. Тому вибірка повинна бути репрезентативною, тобто склад вибірки по виділених параметрах повинен наближатися до відповідних пропорцій в генеральній сукупності. Міра подібності (або ступінь відхилення) називається помилкою вибірки. Надійною вважається вибірка з помилкою в 3—5%. Існують спеціальні коефіцієнти для розрахунку об’єму вибірки залежно від допустимого рівня помилки. Тепер необхідно перейти від теоретичної моделі об’єкта дослідження до моделі емпіричної, тобто “розкласти” теоретичні поняття на емпіричні індикатори — такі характеристики, які можуть бути зміряні. Тут дуже важливо знайти точки зіткнення теоретичних понять з реальними соціальними процесами і явищами. Пошук емпіричних значень теоретичних понять — складна процедура, в ході якої можна “втратити” важливі характеристики об’єкта.

Наступний крок — перетворення емпіричної системи в числову, тобто пошук способів кількісного (числового) виразу і вимірювання якісних ознак і їхніх взаємозв’язків. Для вирішення цього завдання конструюються спеціальні одиниці вимірювання, будуються шкали і т.д. Коли проведені ці операції і розроблений інструментарій дослідження, проводять його перевірку на невеликій кількості респондентів (опитуваних) — так зване дослідження пілотажу. Тільки після цього наступає другий — польовий етап соціологічного дослідження, тобто робота на основному масиві.

Використовуються наступні основні методи збору даних: спостереження (включене і невключене); аналіз документів (один з основних методів — контент – аналіз, тобто аналіз смислової завантаженості текстів); опитування (анкети і інтерв’ю); тести.

В обробці даних, отриманих в результаті соціологічного дослідження, використовуються численні методики — від найпростіших методів первинної обробки (таких, як класифікація і емпірична типологізація) до найскладніших математичних методів обробки, що дозволяють побудувати моделі багатовимірної залежності різних характеристик досліджуваного об’єкта. Існують спеціальні комп’ютерні програми, які роблять ці методи достатньо доступними (SPSS).

Двом основним методологічним підходам, існуючим в соціології відповідають два основні типи соціологічних досліджень, які умовно позначаються як “кількісні” і “якісні”.

В руслі соціології соціоцентристської орієнтації проводяться традиційні “кількісні” дослідження, орієнтовані на вивчення масових, соціально-статистичних явиш і процесів. В них все індивідуальне відсівається як випадкове. Такі дослідження надійні в стабільних суспільствах, де соціальні тенденції стійкі і довготривалі. Не випадково розквіт “кількісної” соціології припадає саме на такі періоди.

В переломні, нестабільні періоди суспільного розвитку потрібні більш гнучкі підходи, які здатні уловити нові соціальні тенденції, що формуються, що тільки виникають. В таких ситуаціях більш ефективним виявляється “якісне” дослідження, яке, відповідно до установок гуманістичної людиноцентристської методології, орієнтовано саме на індивіда, його суб’єктивне сприйняття мінливої реальності і вироблення нової життєвої стратегії. Це “інша” методологія соціологічного дослідження. Вона істотно відрізняється від стратегій і процедур “кількісної” соціології, оскільки базується на іншій логіці на всіх стадіях наукового пошуку: від теоретичної установки дослідника, фокусу його інтересу до процедури збору і інтерпретації даних.

Головна відмінність загальної стратегії якісного дослідження полягає у відкритому, пошуковому, неструктурованому підході до проблемної ситуації; в багатовимірному дослідженні об’єкта на основі відсутності попередньої схеми, що багато що залишає “за дужками” дослідження, особливо нові аспекти досліджуваної проблеми: тут теоретична концепція формулюється не на початку дослідження, а “на виході”; в природному вивченні об’єкта в природних для нього умовах з використанням гнучкого, не формалізованого інструментарію (нарративні (оповідні) інтерв’ю, фокус-групове дослідження і т.п.).

Сучасна соціологія все більш широко використовує “якісні” методи і види дослідження, такі як дослідження окремих спільнот (кейс-стаді), важкодоступних для аналізу іншими методами, таких як злочинні угрупування, соціальні еліти, релігійні секти і т.п.; етнографічні дослідження різних унікальних культурних груп, таки як козацтво, селянство і т.п.; історичні дослідження — сім’ї, історії життя людини і т.д. Проте в крупних соціологічних дослідженнях методи “кількісної” і “якісної” соціології звичайно використовуються спільно в різних комбінаціях або паралельно.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціологія: 100 питань 100 відповідей ( Подольська Є.А)