Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 1.2.1.6. Історичний зміст світу міфології. Перевертництво як форма фіксації виокремлення історичного світу з природного.

1.2.1.6. Історичний зміст світу міфології. Перевертництво як форма фіксації виокремлення історичного світу з природного.



На відміну від релігійного споглядання, заснованого на поділі оточуючого людину світу на поцейбічний і потойбічний, міфологія розглядає світ як щось єдине, одне. Звідси така важлива риса міфологічного осягнення історичної дійсності, як перевертництво, тобто переконаність у тому, що ніщо не виникає, не народжується і відповідно ніщо не зникає, не вмирає, все лише змінює одні форми існування на інші форми (семантичний ряд перетворень). Все перевертається на все, довільне явище, довільний процес і довільна річ можуть перевернутися на будь-яку живу чи неживу істоту, річ, явище, процес тощо.

Водночас навряд чи правомірно розглядати перевертництво як просте перевтілення одних формоутворень сущого в інші. У міфології це не звичайне перетворення, воно є магічною за своєю сутністю і нерідко тимчасовою, з наступним поверненням до вихідного образу, зміною. Подекуди перевертництво постає в міфах як опозиція істинного й хибного, спрямована або ж на виявлення істинного, або ж, навпаки, на його приховування під якоюсь облудою; з його допомогою у міфологічній свідомості осягається, хоч і в перетвореній формі, модифікація чи взагалі трансформація тих, уже не природних, але ще й не соціальних, не суто історичних форм діяльності, ролей і статусів. І, зрештою, вже на етапі старіння й поступового розкладу міфологічної форми сприйняття реальності в ній фіксується й процес поступового виокремлення власне історичного світу з світу природного і своєрідна перевернутість цих світів один щодо іншого. Фіксується, звісно ж таки, у “непрозорих”, перетворених формах, зокрема через протиставлення цього та потойбічного світу. Хоча у формі типового таке протиставлення здійснюється лише в релігії і, по суті, є індиферентним для міфології на класичному етапі її розвитку, у пізній період дистинкція поцейбічного й потойбічного виявляється дедалі чіткіше. Як зазначає С.Ю. Неклюдов, “для потойбічного (тобто того, що належить до “того”, “зворотного” боку), хтонічного і взагалі потойбічного світу характерна “перевернутість” — протилежність, починаючи від часового ритму (замість дня — ніч) і закінчуючи пере-вернутістю земних норм і установ”5.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)