Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 1.3.2.5. Релігія та релігійний світогляд: постановка питання

1.3.2.5. Релігія та релігійний світогляд: постановка питання



Остання є розмаїтим і водночас, в кожному разі, органічно цілісним утворенням; на зрілій стадії — вкрай багатим змістовно і з розлогою структурою. І все ж при всьому багатстві змісту й різноманітності форм вияву релігію не можна ототожнювати повністю з релігійним світоглядом, в тому числі — історичним релігійним світоглядом. Співвідношення релігії та релігійного історичного світогляду може бути різним; воно залежить від того, в якому ракурсі поставатиме таке непросте явище, як релігія. Саме складність релігії знаходить свій вияв у розмаїтті визначень релігії, в яких, як доречно зауважував С.М. Трубецькой, висовувалася на перший план відповідно та чи інша особливість відношень людини до тієї вищої істоти чи тих вищих сил, котрій чи яким вона поклоняється. “Одні, — писав він, — вбачають сутність релігії в суб’єктивній вірі, інші — в об’єктивному одкровенні; одні визначали релігію як індивідуальне відношення людської душі до божественного, інші зводили її до тої збірної творчості й тої соціальної організації, котрими розбудовуються культ, догмат, релігійна община та ієрархія”55. У самій сфері вивчення духовних явищ, або, за пойменуванням С.М. Трубецького, “в сфері психології”56, релігія теж тлумачиться неоднаково — провідна роль може надаватися або ж інтелектуальній складовій, — тоді релігія постає як своєрідне світорозуміння чи уявлення сущого (Гегель). Або ж — емоційній компоненті — наприклад, Фрідріх Шлейєрмахер вважав визначальною характеристикою релігії “почуття залежності” від вищих сил. Чи ж, нарешті, вольовим здатностям людини, взятим у їх співвіднесенні з вищою моральною волею — Імануїл Кант.

Втім, усі перелічені (та й чимало інших) моменти, безперечно, притаманні релігії, як слушно застерігає С.М. Трубецькой, взяті окремо не вичерпують її жодним чином. Тому він підійшов до визначення релігії не через індуктивний перелік її основних ознак (адже індуктивний ряд, по-перше, завжди хибить незавершеністю, по-друге, неспроможний цілісно охопити досліджуване явище), а через розкриття її сутності, глибинної природи. Реалізуючи такий підхід, він запропонував (як попереднє) визначення релігії як організоване поклоніння вищим силам. “Таке поклоніння, — гадав він, — поклоніння чуттєве, матеріальне або ж слугування в духові й істині — передбачає для віруючої свідомості реальність, що не підлягає сумніву, тих вищих сил, яким виявляється шанування. Водночас воно передбачає віру, тобто релігійний настрій, виражений у певній системі культу та системі уявлень про божественне”57. Не даючи також системної характеристики релігії, на відміну від попередніх, визначення С.М. Трубецького вже набагато краще фіксує та відображає зумовлену об’єктивними особливостями феномена релігії багатозначність змісту відповідного поняття. Інакше кажучи, полісемантичність поняття “релігія” є вираженням реальної багатогранності релігії як явища суспільного, культурно-історичного життя людей. Тому не можна нехтувати жодним з підходів і спроб до визначення релігії. Адже кожен з цих підходів чи кожне з визначень відтінює ту чи іншу із справді наявних граней релігійного світовідношення й осмислення історичних реалій.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)