Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 1.3.4.1. Релігійна ідеалізація світу історії

1.3.4.1. Релігійна ідеалізація світу історії



Не менш важливо розуміти й те, що історичний за своєю природою світ релігії — не просто сукупність образів уяви і в цьому сенсі уявний, потойбічний світ. Це водночас бажаний, кращий, справедливіший і щасливіший світ, ніж поцейбічний. Тобто історичний світ релігійного світогляду — це світ ідеальний не тільки у значенні продукту людської уяви, а й у значенні гармонійнішого світу, світу реалізованих ідеалів. У цьому розумінні релігійний світ — це реакція на світ реальний, на його злидні і хвороби, нещастя, несправедливість і скорботи. В цій іпостасі релігійний світ постає, як той закапелок історії людства (байдуже — минулої чи майбутньої), який визначає та реалізує її сенс, виконуючи водночас щодо реальних людей компенсаторну функцію. Тобто постає як та сфера, де люди ховаються (хоча б завдяки власній уяві) від неприємностей поцейбічного світу. І не тільки ховаються, а й отримують компенсацію, а то й нагороду за страждання, які вони змушені терпіти тут. Більше того, у певному ракурсі всі ці страждання, скорботи та неприємності розглядаються часто-густо у багатьох релігіях як неминучі й по-своєму милосердні виховні заходи та засоби випробовування грішної за своєю природою людини. Саме на цій особливості релігійного історичного світосприйняття акцентував, як відомо, увагу основоположник матеріалістичного розуміння історії К. Маркс. Релігію він розглядав як самосвідомість і самовідчуття людини, яка або ще не знайшла себе, або вже знову себе втратила. Маркс підкреслював, що релігія породжується такими державою чи суспільством, які становлять собою перекручений, спотворений, негуманний світ і постає внаслідок цього як “загальна теорія цього світу, його енциклопедичний компендіум, його логіка в популярній формі, його спіритуалістичний point d’honneur, його ентузіазм, його моральна санкція, його урочисте доповнення, його загальна основа для втішання і виправдання”63 . Фіксуючи деякі риси релігії, яких вона й справді не позбавлена, К. Маркс, проте, істотно переоцінює їх значення для автентичного розуміння релігії, вельми недооцінюючи інші, конструктивні її функції, а то й взагалі нехтуючи ними.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)