Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 2.2.4.1. Відмінність за ступенем узагальнень

2.2.4.1. Відмінність за ступенем узагальнень


Загальною, спільною для більшості рівнів і різновидів спеціально-історичних знань особливістю є властивий для них, більшою чи меншою мірою, локалізований підхід. Інакше кажучи, — це розгляд тієї чи іншої площини, сфери, явища чи процесу історичного розвитку людства. Звичайно, в одних історичних дисциплін означена локалізованість підходу, спеціалізація може бути більшою й чіткіше вираженою, в інших — меншою й виявлятися не так рельєфно. Ступінь локалізації залежить у цьому разі від місця певної галузі історичних знань в їх загальній ієрархічній системі, вибудованій за принципом субординації цих галузей відповідно до властивого кожній з них ступеня узагальнень.

В цілому сучасна система спеціально-історичних знань містить такі основні рівні:

а) фундаментальна, базисна, загальна теорія історії;

б) сукупність різномасштабних галузевих, спеціальних історичних теорій;

в) сукупність різномасштабних спеціально-наукових історичних концепцій, гіпотез, теоретичних узагальнень і окремих законів;

г) сукупність допоміжних історичних дисциплін (джерелознавство, хронологія, історична географія, топономіка, палеографія, епіграфіка, папірологія, археографія, генеалогія, сфрагістика, геральдика, нумізматика тощо);

д) сукупність знань, що виникають, розвиваються, структуруються й функціонують на рівні прикладних історичних досліджень (про методику й техніку досліджень, обробку результатів, проекти і програми досліджень, вторинна й первинна історична інформація прикладних історичних досліджень тощо).

Найлокальнішими є узагальнення на рівні прикладних історичних досліджень; на кожному наступному рівні ступінь узагальнень дедалі вищий. Однак для всіх рівнів спеціально-історичного знання, крім загальноісторичної теорії історії, критерію ступеня узагальнень цілком достатньо для відокремлення цих знань від філософсько-світоглядних історичних знань. А от розмежувати лише за ступенем узагальнень світоглядні історичні знання і спеціально-історичні знання на рівні фундаментальної теорії здійснити набагато складніше, якщо взагалі можливо. Адже загальнотеоретичні конструкції в історичній науці — це системи знання граничних, найвищих історичних теоретичних узагальнень. Тому за рівнем узагальнень філософсько-світоглядне осмислення історії нічим від них, фактично, не відрізняється. Розбіжності, які можуть бути використані для розмежування філософсько-світоглядних знань про історію і фундаментальних спеціально-наукових історичних знань виявляються тут не за ступенем, а за характером узагальнень.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)