Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 2.3.3.3. Закони історії як предмет теорії історичного пізнання

2.3.3.3. Закони історії як предмет теорії історичного пізнання


До цього можна додати також — тенденцій і закономірностей реального історичного процесу та законів історії як науки. Адже часто-густо саме нерозуміння відмінностей між історичними законами за їх онтологічним виміром (тенденціями та закономірностями самого реального ходу історії) та законами як складовими теоретичної системи тієї чи іншої спеціально-наукової галузі історичного пізнання призводить до заперечення закономірної природи історичного процесу загалом.

Так, можна погодитися з твердженням Карла Поппера, за яким “зокрема, надія на те, що одного прекрасного дня ми можемо відкрити “закони руху суспільства”, так само як Ньютон відкрив закон руху фізичних тіл, є нічим іншим, як наслідком… непорозумінь. Оскільки не існує ніякого руху суспільства, який в якомусь розумінні був би схожий або аналогічний до руху фізичних тіл, не може бути й таких законів”76. Більше того. Строго кажучи, навіть закон Ньютона був ним власне не відкритий, а лише сформульований. Адже він не існує в природі в тому вигляді, в якому був виражений в теорії Ньютона. Всі закони — не що інше, як ідеалізації, які лише в силу об’єктивної спрямованості людського пізнання проекціюються на довкілля, витлумачуючись як складові самої реальності. У такому розумінні не існує не тільки законів суспільного руху, а й будь-яких інших законів взагалі, так само як у навколишній реальності не існує, скажімо, понять. А от певні об’єктивні аналоги, які традиційно називають тенденціями, закономірностями тощо, на основі яких і формулюються закони як ідеалізація, абстракція, існують у самій реальності — як природній, так і історичній. Тому з іншим твердженням Поппера — “тенденції існують, або точніше, припущення тенденції часто є корисним статистичним засобом”77 — можна погодитися лише частково, у тій частині, де визнається, що тенденції існують. Що ж стосується законів руху суспільства, то їх існування, як і існування законів фізичного руху, можна визнати лише як ідеалізації. Оскільки ж ці ідеалізації відображають якісно відмінні реалії, то й справді годі шукати таких законів суспільного руху, “які в якомусь розумінні” були б схожі чи аналогічні до законів руху фізичних тіл.

Своєрідним нервом гносеології історії є дослідження історичної проблеми як предмета науки, починаючи з осмислення її як невідповідності історичної теорії реаліям історії через системний аналіз послідовних етапів її вирішення у ході історичного пізнання аж до побудови нової теорії історичної дійсності.

Важливим тут є також з’ясування особливостей співвідношення відображення й творчості, істини та заблудження, оцінки та опису, тлумачення, розуміння та пояснення в історичному пізнанні.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)