Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 3.2.1.3. Спільнота земна й спільнота небесна

3.2.1.3. Спільнота земна й спільнота небесна



Зазначена мета історії реалізується у протиборстві двох великих спільнот людей, змішаних у реальному історичному процесі. Це, з одного боку, спільнота земна чи місто (царство) земне, з іншого боку — спільнота небесна, або місто (царство) Боже. Першу становлять ті, що живуть за людськими законами і будуть покарані посмертно, другу — ті, що узгоджують своє життя з Божою волею, і будуть залучені до царства Божого. “Містом Божим, — писав Августин, — ми називаємо місто, про яке свідчить те саме Письмо, котре, щонайвищого провидіння підносячись над усіма без виключення письмами усіх народів божественним авторитетом, а не випадково здійснюваними враженнями на людські душі, підкорило собі всякого роду уми людські… З цих та інших подібних свідчень, котрі всі наводити було б надто довго, ми знаємо, що існує деяке Місто Боже, громадянами якого ми жагуче прагнемо бути завдяки тій любові, котру вдихнув у нас Засновник його. Громадяни земного міста віддають перевагу своїм богам перед цим Засновником Міста Святого, не знаючи, що Він є Бог богів, — богів не облудних, тобто нечестивих і гордих, котрі, позбувшись Його незмінюваного й спільного для всіх світла й обмежившись жалюгідною могутністю, створюють для себе якимось чином приватні самодержавства й від облещених підлеглих вимагають божественних почестей, а богів благочестивих і святих, що знаходять більше задоволення в тому, щоб себе самих підкорювати одному Богу, ніж — багатьох собі, й самим шанувати Бога, аніж бути шанованими за Бога”3.

Створюючи вчення про принципову відмінність світського і духовного об’єднань людей, світської та релігійної властей, Августин все ж не заперечував і певної позитивної ролі світської держави. А при нагоді — і необхідності використання її засобів в інтересах церкви.

Філософсько-історичні ідеї Августина відіграли роль основи формування та розвитку теологічної філософії історії — від тих часів аж до сьогодення. Та особливо великим значення його філософсько-історичної концепції було в епоху середньовіччя. В цей час європейські філософи історії та й історики не могли не рахуватися з методологією тлумачення й загальною моделлю історичного процесу, запропонованою Августином.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)