Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 3.5.2.2. Розробка поняття “суспільно-економічна формація”: постановка питання

3.5.2.2. Розробка поняття “суспільно-економічна формація”: постановка питання



Поняття “суспільно-економічна формація” вироблялося вельми повільно і важко. Цьому терміну у Маркса і Енгельса передували спочатку такі, як: “форма суспільства”, “стан суспільства”, “організація суспільства”, “форми спілкування”. Пізніше — “економічна форма суспільства”, “економічна структура суспільства” і, нарешті, найближче до поняття суспільно-економічної формації — “економічна формація суспільства”.

Сам термін “формація” запозичено Марксом із геології. Ймовірних джерел запозичення — три: а) власні заняття Маркса геологією; б) “Філософія природи” Гегеля — параграф 339; в) книга Дюро де Ла Маля “Політична економія римлян”, де вживається французький термін, що відповідає терміну “формація”.

Паралель між геологічними і суспільними формаціями Маркс проводить принаймні тричі: 1) січень 1863 р. — в економічних рукописах 1861—1863 рр. “До критики політичної економії (2-й варіант “Капіталу”)78; 2) у першому томі “Капіталу”, де він пише про те, що “епохи історії суспільства, подібно до епох історії Землі, не відокремлюються одна від одної абстрактно точними межами79; 3) у “Начерках відповіді на лист В. Засулич”, де зазначається, що, подібно тому як і в геологічних утвореннях, в історичних витворах є ряд типів первинних, вторинних, третинних тощо, а також проводиться пряма аналогія між архаїчною, або первинною, геологічною формацією земної кулі та архаїчною суспільною формацією80.

Термін “формація” дуже вдалий, бо схоплює відразу два зрізи людського суспільства — суспільство як прогрес і як стан, структуру системи відносин між людьми. Подібно до цього ми, говорячи про формації Землі, характеризуємо не тільки її первинний стан, пласт, а й формування. Розглядаючи ті чи інші історичні типи суспільства як своєрідні макроіндивіди історії, що характеризуються стадіями народження, формування, розвитку, занепаду і переходу до іншого, наступного, досконалішого типу суспільства, Маркс значною мірою вже відходить від лінійної парадигми класичного філософсько-історичного мислення. Він прагне уникнути, і це деякою мірою йому справді вдається, однобічностей прогресистської, регресистської та циклічної філософії історії як напрямів класичної філософії історії — тобто однобічних і таких, що взаємовиключають один одного.

Даючи формаційну типологію суспільств у контексті історичного розвитку, Маркс менше уваги приділяв аналізові суспільства як такого, що пізніше дало підстави для тверджень, нібито він взагалі уникав такого аналізу, вважаючи поняття “суспільство взагалі” мало не псевдопоняттям.

У зв’язку з цим виникає загальніше питання — як взагалі співвідносяться поняття “суспільство” та “суспільно-економічна формація”?








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)