Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 3.5.2.5. “Робочий” характер визначень суспільно-економічної формації Марксом

3.5.2.5. “Робочий” характер визначень суспільно-економічної формації Марксом



Про те, що при визначенні суспільно-економічної формації можливі різні трактування, свідчить уже творчий доробок Маркса. К. Маркс перші декілька разів, принаймні у кінці 1851 р. та в 1858 р., вживає поняття “формація”, по-перше, суто термінологічно, тобто не вдаючись до роз’яснень, що це таке; по-друге, він говорить тут не про суспільно-економічну, а про суспільну формацію. Тут він не ставить перед собою завдання спеціально розробити поняття “суспільно-економічна формація” і розкрити її зміст. Він вживає це поняття в ході розгляду інших питань, за аналогією з тим, що говориться в геології про формації Землі. У геології йдеться, а одного боку, про формації як певне динамічне утворення, якесь формування, з іншого боку, як про утворення системне, певний пласт. У такому ж значенні, судячи з усього, К. Маркс використовує спочатку термін “формація” стосовно суспільства, причому на рівні, якщо не суто інтуїтивному, то напівінтуїтивному.

У нього поняття “суспільно-економічна формація” ще не використовується при цьому ні для вивчення структури суспільства, ні для періодизації історичного процесу. Це — лише один із шляхів К. Маркса до вироблення поняття “суспільно-економічна формація”. Але у нього були й інші шляхи, які теж вели до даного поняття. Передусім дедалі конкретніший підхід до вирішення питання про основні ступені розвитку людського суспільства. А також — дедалі глибший і докладніший аналіз суспільства у структурному зрізі, тобто розгляд суспільства як системи і цілісної, і водночас внутрішньо розгалуженої на елементи.

Виявляється це поєднання діахронічного й синхронічного підходів, зокрема, у тому, що основні ступені історичного розвитку, які пізніше Маркс назве суспільно-економічними формаціями, виділяються у нього вперше у розгорнутому вигляді не тільки як динамічні, а й структуровані, розчленовані на елементи систем. Останні постають передусім як системи виробничих відносин. І не тільки виділяються, а й поіменовуються і характеризуються.

Уперше у системному вигляді таке розуміння викладене К. Марксом у праці “Наймана праця і капітал”. Зазначаючи, що “суспільні відносини, при яких виробляють індивіди, суспільні виробничі відношення змінюються, перетворюються із зміною і розвитком матеріальних засобів виробництва, виробничих сил”, він доходить висновку, за яким “виробничі відносини у своїй сукупності становлять те, що називають суспільними відносинами, суспільством, і притому становлять суспільство, яке перебуває на певному ступені історичного розвитку, суспільство з своєрідним відмітним характером. Античне суспільство, феодальне суспільство, буржуазне суспільство являють собою такі сукупності виробничих відносин, з яких кожна разом з тим знаменує собою особливий ступінь в історичному розвитку людства”83.

Термін “суспільно-економічна формація”, точніше — “економічна суспільна формація” — уперше з’явився у Передмові праці “До критики політичної економи”. Найчастіше термін “суспільно-економічна формація” К. Маркс застосовує до сучасного йому, індустріального суспільства, але жодного разу — щодо первісного суспільства. Для первісного суспільства він використовує термін “суспільна формація”, а не “суспільно-економічна формація”, причому інколи у множині. Рабовласницьке та феодальне суспільство К. Маркс називає і суспільно-економічною формацією, але щоразу у порівнянні з сучасним йому суспільством, у зіставленні з ним.

Якогось єдиного, канонічного визначення суспільно-економічної формації у працях К. Маркса (та й у Ф. Енгельса) немає. Суспільно-економічна формація розглядається ними не у плані спеціального, системного, загальнотеоретичного аналізу його змісту, а як робоче, “таке, що працює”, поняття, яке дає змогу вирішувати конкретні пізнавальні чи практико-політичні проблеми. Тому, як правило, не йдеться про суспільно-економічну формацію в ролі предмета окремого, самодостатнього розгляду.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)