Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 3.5.2.12. Матеріальне суспільне виробництво та його різновиди як предмет формаційного аналізу

3.5.2.12. Матеріальне суспільне виробництво та його різновиди як предмет формаційного аналізу


Використовуючи категорію “суспільно-економічна формація” як методологічний засіб, Маркс прагнув виявити не тільки загальні, а й специфічні риси таких близьких феноменів суспільного життя, як матеріальне суспільне виробництво, матеріальне виробництво безпосереднього життя та суспільне виробництво матеріальних благ, намагався показати нередукованість першого до другого. Вже у “Німецькій ідеології” засновники матеріалістичного розуміння історії підкреслювали, що таке “розуміння історії полягає в тому, щоб, виходячи саме з матеріального виробництва безпосереднього життя розглянути дійсний процес виробництва і зрозуміти у зв’язку з даним способом виробництва і породжену ним форму спілкування — тобто громадянське суспільство на його різних ступенях — як основу всієї історії”90.

Вже тут розрізняються поняття “матеріальне виробництво безпосереднього життя” та “дійсний процес виробництва”, його спосіб і громадянське суспільство на різних його ступенях розвитку витлумачується як основа історії. Але для того, щоб конкретніше проаналізувати відмінності “матеріального суспільного виробництва” в цілому від “виробництва матеріальних благ” та “виробництва безпосереднього життя”, цим мислителям потрібно було спочатку виконати вкрай складну і велику роботу, пов’язану із з’ясуванням специфіки дійсної основи історії, обгрунтувати своє вчення про суспільно-економічні формації і перейти до вже значно конкретнішого, у певному інтервалі й досі продуктивного розгляду історії як зміни формацій. Лише у 1884 р., вже спираючись на формаційний аналіз історії, Енгельс у передмові до першого видання своєї праці “Походження сім’ї, приватної власності і держави” з необхідною чіткістю формулює тезу про. відмінність суспільного матеріального виробництва від виробництва матеріальних благ через розкриття конкретно-історичного характеру їх співвідношення. “Згідно з матеріалістичним розумінням, — твердив він, — визначальним моментом в історії є кінець кінцем виробництво і відтворення безпосереднього життя. Але само воно, знов-таки, буває двоякого роду. З одного боку, виробництво засобів до життя: предметів харчування, одягу, житла і необхідних для цього знарядь; з другого — виробництво самої людини, продовження роду”91.

У цій праці Енгельса вже саме матеріальне суспільне виробництво розглядається у контексті тієї чи іншої цілісної, органічної історичної системи — на прикладі тієї чи іншої формації. Абрис такого підходу можна побачити вже у працях Маркса, безпосередньо пов’язаних з “Капіталом” і в самому “Капіталі”. Але останній торкався цих питань побіжно, остільки, оскільки їх з’ясування допомагало краще зрозуміти, відтінити ту чи іншу особливість сучасної йому формації як своєрідного історичного організму. Основна ж його увага зосереджувалася на аналізі саме сучасних історичних умов, коли виробництво матеріальних благ і “виробництво” самих людей — не лише їх життя, а й здатностей та творчих сил — не тільки відокремилися у відносно самостійні галузі, а й субординувалися. Адже перший різновид матеріального виробництва відігравав у тогочасному суспільстві визначальну роль не тільки стосовно соціального, політичного та духовного життя людей, а й щодо іншого основного різновиду матеріального виробництво — “виробництва” людини як суспільної істоти. Для попередніх відносно тогочасного суспільства історичних органічних систем виробництво матеріальних благ, як неодноразово відзначав і сам Маркс, зовсім не виступає такою визначальною характеристикою матеріального суспільного виробництва в цілому.

Можна і сьогодні визнати резонність вимог цих німецьких мислителів у плані найретельнішого врахування конкретно-історичних модифікацій змісту категорій “суспільне і матеріальне виробництво”, “виробництво безпосереднього життя”, “виробництво матеріальних благ”, “виробництво самої людини”, “суспільний спосіб виробництва”, “технологічний спосіб виробництва” тощо в контексті тих чи інших історичних типів суспільства.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)