Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 3.5.2.14. Суб’єктивне прагнення до конкретності та фактичний схематизм

3.5.2.14. Суб’єктивне прагнення до конкретності та фактичний схематизм



Сьогодні вже небагато хто зважиться заперечувати те, що й Марксові, як і його попередникам, не вдалося уникнути певного схематизму в тлумаченні історичного процесу. Та все ж слід визнати, що свідомо, суб’єктивно Маркс здебільшого намагався виходити при вирішенні тих чи інших проблем свого вчення не з якоїсь надісторичної апріорної схеми, а з ретельного, прискіпливого дослідження реальних історичних процесів, із своєрідності саме тієї формації, в котрій цей процес здійснюється, з особливостей відповідного типу суспільного матеріального виробництва та його конкретно-історичного способу, прагнучи побачити за поверхневим, позірним, шаром історичних подій глибинні, сутнісні їх характеристики.

Таким чином, у контексті вчення про суспільно-економічну формацію історичний процес розглядається як такий, що характеризується повторюваністю, однак, не зводиться до неї. Маркс розглядає його як єдність повторюваності і неповторності. Слід зазначити, що це й справді дало можливість Марксу подолати деякі слабкі місця попередніх концепцій прогресизму, регресизму та історичного коловороту. Так, визнаючи прогресивний характер історії людства, німецький мислитель водночас прагнув подолати спрощене тлумачення історичного розвитку як поступу неухильного і прямолінійного. Історію він і справді розглядає як поступальний рух зміни історичних цілісностей, що ними виступають суспільно-економічні формації. Рух цей Маркс на відміну від, скажімо, просвітників, досліджує вже не в ролі суто природного, а — природно-історичного. Крім того, історичний поступ постає в контексті цього вчення вже не просто неухильним висхідним рухом по прямій, а, в рамках кожної із формацій, як такий, що поєднує в собі і прогресивний, і регресивний відтинки. І, нарешті — коловорот, повернення до вихідної точки, але вже на якісно новому, вищому ступені, оскільки це вихідна точка вже нової, розвинутішої суспільно-економічної формації. Остання знову повторює всі етапи життєвого циклу формації попередньої, однак уже в нових історичних умовах, наповнюючи ці етапи якісно іншим змістом.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)