Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 4.2.3.4. Вчення про “живі” форми історії: загальна характеристика

4.2.3.4. Вчення про “живі” форми історії: загальна характеристика



У чому ж полягає філософсько-історична концепція О. Шпенглера? Його книга “Присмерк Європи” має дуже показовий підзаголовок: “Нариси морфології світової історії”. “Морфологія” — це термін біологічний, розшифровується він як наука про форми.

Отже, вже виходячи з підзаголовка, можна дійти висновку, що Шпенглер розглядав свою систему як учення про форми світової історії, причому розглядав їх з біологічним присмаком як форми живі.

І справді, дихотомія живого та неживого, усталеного і такого, що перебуває в процесі становлення, має для Шпенглера першорядне значення.

Вихідне, ключове поняття філософії історії Шпенглера — це поняття “органічне життя”. Органічне життя, за Шпенглером, є першо-феноменом, ідеєю, що розгортає себе із стану можливості, процес, який містить у собі таємницю. Органічне життя, на відміну від неорганічної природи, розгортається не під впливом зовнішніх чинників, а через власні внутрішні закономірності. Інакше кажучи, воно зумовлене не зовнішньої, а внутрішньою формою. Основні етапи вияву цієї внутрішньої форми — зачаття, народження, ріст, старіння й загибель ідентичні, як наголошував Шпенглер, — від найменшої інфузорії до великої культури.

Слід визнати, що незважаючи на свідомо й послідовно витримувану задерикуватість, якщо не скандальність, подання матеріалу, асоціативну, з опертям на аналоги, а не логічно доказову, форму аргументації, Шпенглер подекуди виявляє неабияку проникливість, інтуїтивно намацуючи й виявляючи глибинні тенденції й паралелі в житті суцвіття культур, що утворюють у своїй сукупності всесвітню історію.

Архетипна схема перебігу етапів життєвого циклу асоціюється мимоволі з написаним набагато раніше і, звісно, з іншого приводу, віршем “Телега жизни” Олександра Пушкіна:

Хоть тяжело под час в ней бремя, Телега на ходу легка; Ямщик лихой, седое время. Везет, не слезет с облучка.

С утра садимся мы в телегу; Мы рады голову сломать И, презирая лень и негу, Кричим: пошел!…..

Но в полдень нет уж той отваги; Порастрясло нас; нам страшней И косогоры и овраги; Кричим: полегче, дуралей!

Катит по-прежнему телега. Под вечер мы привыкли к ней, И дремля едем до ночлега, А время гонит лошадей 57.

Зрозуміло, що Шпенглер працює значно пізніше, в іншому жанрі й з якісно відмінним матеріалом, але загальний напрям думки чималою мірою визначається у нього, по суті, тією самою міфологемою. І це цілком закономірно, оскільки він розглядає культури як своєрідні живі одиниці історії, чимось подібні до людських індивідів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)