Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 4.2.3.19. Ідея історії як символічного світу

4.2.3.19. Ідея історії як символічного світу



Вперше усвідомивши цю принципову відмінність світу як природи і світу як історії і конкретизувавши це протистояння через кардинальну специфічність соціокультурного часу щодо часу природного — фізичного, західна філософія, на думку Шпенглера, вперше в історії розвитку культур дістала можливість осягнути своєрідність морфологічної будови всієї світової історії. Свою філософсько-історичну систему Шпенглер і вважав реалізацією цієї можливості.

Цей західний тип осмислення історії був, на думку Шпенглера, неприступним для представників інших попередніх культур і залишився для них чужим і нецікавим. Тільки у контексті західноєвропейської культури, та й то на етапі її перетворення на цивілізацію, як останнє завдання її старечої мудрості, стає можливою (і навіть особливо важливою) розробка морфології становлення всього людства, що просунулося на своєму шляху до найвищих і останніх ідей, з’ясування своєрідності світовідчуття не лише власної, а й усіх душ, вираженням яких є окремі історичні культури. Фізіогноміка світового звершення, як зазначає мислитель, стає останньою фаустівською філософією.

Вихідною для всесвітньої історії фізіогномічного типу Шпенглер вважав ідею всеохоплюючої символіки.

Як відомо, під символом розуміють звичайно ідейну, образну чи ідейно-образну конструкцію, що містить у собі вказівку на ті чи інші, відмінні від неї предмети, для яких вона є узагальненням і нерозгор-нутим знаком. У певному розумінні символ постає і як ейдос, ідея предмета — від окремої речі до предмета цілої галузі людського пізнання, у тому числі й історичного процесу.

Саме таким, ейдетичним підходом філософія історії, зокрема, відрізняється від історії як науки. Предмет історичної науки — історія як вона є сама по собі, історія, якою вона є, історія як об’єкт. Предмет, завдання історичної науки — системна розробка і виклад поняття історії, завдання філософії історії — продукування і розгорнуте зображення ідеї історії. Зміст поняття історії — історія як реальність, незалежна і зовнішня відносно людини. Зміст же ідеї історії — єдність, збіг поняття про історичну реальність з самою цією реальністю, тобто — певний ейдос історії. В обох випадках — і у історика, і у філософа — знання постає як безпосереднє споглядання історичної реальності, більше того, як сама ця реальність. Відмінність же між філософом та істориком полягає в тому, що філософ знає про цю онтологічну “навантаженість” історичного знання та ідеальну, духовну зумовленість історичної реальності, а історик — ні.

Ймовірно, саме ці особливості філософії історії й прагне виявити Шпенглер, твердячи про ідею всеохоплюючої символіки як базову для морфології історії.

З’ясуємо докладніше своєрідність і основні риси філософсько-історичної концепції А.Дж. Тойнбі.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)