Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 5.1.3.1. Мультиплікативне трактування як одна з версій

5.1.3.1. Мультиплікативне трактування як одна з версій



Втім, і за цих умов подібне тлумачення цивілізації виступало лише одним із можливих, причому — не першорядних. Зокрема, в Українській Радянській Енциклопедії знаходимо: “цивілізація (від лат. civilis — громадянський, державний) —

1) у широкому розумінні — будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом;

2) синонім культури. У марксистській літературі термін вживається також для означення матеріальної культури;

3) історичний тип культури, локалізованої в часі і просторі (давні цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії тощо);

4) етап суспільного розвитку, що приходить на зміну варварству (Л. Морган, Ф. Енгельс)”1.

Від цього принципово не відрізняється й визначення цивілізації, у виданому УРЕ “Філософському словнику* 2. Скажімо, у другому виданні філософського словника зафіксовано такі значення згаданого терміна:

1) форма існування живих істот, наділених розумом;

2) синонім культури, сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства;

3) ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, суспільного розвитку в цілому;

4) відносно самостійне, цілісне сооівльно-історичне утворення, локалізоване у просторі й часі, що може мати ієрархічні рівні (напр., антична цивілізація, елліністична цивілізація, афінська цивілізація)* 3.

Варто, мабуть, не закривати очі но те, що визначення цивілізації в українських енциклопедичних виданнях є, по суті, дуже близькими до тих, що були сформульовані у загальносоюзних (читай — російських) енциклопедіях та енциклопедичних словниках. Досить зазирнути в одне з останніх видань “Советского энциклопедического словаря”, де цивілізація визначається таким чином:

1) синонім культури;

2) рівень, ступінь соціального розвитку, матеріальної та духовної культури (антична цивілізація, сучасна цивілізація);

3) ступінь суспільного розвитку, що йде за варварством (Л. Морган, Ф. Енгельс);

4) у деяких ідеалістичних теоріях епоха деградації та занепаду на противагу цілісності, органічності культури”4.

Або ж у виданні “Философского энциклопедического словаря” часів перебудови цивілізація інтерпретується як:

1) синонім культури. У марксистській літературі вживається для означення матеріальної культури;

2) рівень, ступінь суспільного розвитку, матеріальної та духовної культури (антична цивілізація);

3) щабель суспільного розвитку, що йде за варварством (Л. Морган, Ф. Енгельс)”5.

Не можна не визнати, з одного боку, що вже ці виміри семантичного поля терміна “цивілізація” зробили можливим значно конкретніше його розуміння, були значним кроком вперед. З іншого ж боку, над усіма цими визначеннями цивілізації ще досить відчутно тяжіє глобалістський, монументалістський монізм. Плюралістинність розуміння цивілізації є тут ще підпорядкованим моментом, лише пробиває собі шлях до того місця і значення, які їй належать насправді.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)