Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 5.1.4.3. Співвідношення “дикість — варварство — цивілізація”: трактування Моргана—Енгельса

5.1.4.3. Співвідношення “дикість — варварство — цивілізація”: трактування Моргана—Енгельса


У попередньому розділі вже зазначалося, що ще в період виникнення і запровадження слова “цивілізація” — не лише як процесу цивілізування, а й як стану суспільства — цей стан розглядався у значенні якісно нового щодо варварства. Щоправда, у працях Ф. Гізо 6, Г. Бокля 7 та перших словниках, що відіграли чималу роль у поширенні та утвердженні цього олова, поняття “цивілізація” використовувалось насамперед для означення людської єдності, змикаючись передусім з поняттям “культура”. Потрібен був певний час, щоб цивілізація постала визначним етапом розвитку людства, якісно новим рубежем культурно-історичного процесу загалом. Тому не випадково системнішу і докладнішу розробку ця ідея знайшла пізніше — спочатку у Льюїса Г. Моргана, а потім у Ф. Енгельса. Цивілізація розглядається тут з позицій моністичного погляду на історію і тлумачиться як вищий щодо дикості і варварства щабель поступального руху людського суспільства в цілому. “Ми можемо тепер, — запевняв Морган, — грунтуючись на переконливих доказах, стверджувати, що дикість у всіх людських племен передувала цивілізації. Історія людської раси має єдине начало, єдина в своєму досвіді і своєму прогресі”8.

На різних щаблях дикості, за Морганом і Енгельсом, відбувається: виникнення людини з тваринного царства і членороздільної мови (1-й щабель); використання вогню, зміна засобів і характеру харчування, виробництво і застосування камінних знарядь праці та першої зброї —дрючка та списа (2-й щабель); винахід лука і стріли, виникнення гончарства, ручного ткацтва і сільських поселень (вищий щабель)9. Варварство характеризується переходом від в основному пасивного присвоєння готових продуктів природи до оволодіння методами збільшення продуктів природи за допомогою людської діяльності, запровадженням скотарства і землеробства (1—2-й щаблі), переробкою залізної руди і виготовленням залізних знарядь праці (вищий щабель)10.

Тільки після цього виникає цивілізація, перехід до якої Енгельс пов’язує з винаходом літерного письма і застосуванням його для занотовування словесної творчості. Визначаючи цивілізацію як період опанування подальшою обробкою продуктів природи, промисловості у власному розумінні цього слова і мистецтва 11, Енгельс водночас, у процесі з’ясування особливостей генези цивілізації, намагається довести її нерозривний зв’язок з формуванням, розвитком і боротьбою класів, виникненням держави, появою міст і купецтва.

Започаткований ними підхід до визначення і вивчення цивілізації у подальшому було розвинуто і конкретизовано передусім у працях вчених СНД (Е.С. Маркарян, В.К. Халіпов, М.Л. Мчедлов, В.Е. Давидовим, Ю.А. Жданов, О.С. Мильников, Л.І. Новикова, С.Д. Завадський, Л.С. Васильєв, І.А. Берг та ін.). Чимало досліджень присвятили цьому і представники так званого далекого зарубіжжя — Р. Адамс, К. Клакхолм, К. Ренфрю, К. Фланері, Г. Чайлд та ін.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)