Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 5.1.4.4. Мультиплікативний поворот як домінуюча тенденція некласичних досліджень цивілізацій

5.1.4.4. Мультиплікативний поворот як домінуюча тенденція некласичних досліджень цивілізацій



У ході цієї часткової, здавалося б, конкретизації поступово, однак, дедалі чіткіше, вимальовується докорінне переосмислення поняття “цивілізація”. Ще в 60-ті та першій половині 70-х років XX ст. дослідники вживають цей термін часто-густо в однині, розглядаючи цивілізацію як принципово новий рубіж щодо дикості й варварства, розвитку людства загалом12. Зокрема, Р. Адамс пов’язує існування цивілізації з класовим суспільством, системою соціальної та політичної ієрархії, доповнюваною адміністрацією та територіальним поділом, з виникненням і організацією держави, а також з поділом праці, що призводить до появи ремесел. К. Ренфрю, з’ясовуючи зміст поняття “цивілізація”, надає особливої ваги соціальній стратифікації та поділу праці, К. Фланері тлумачить цивілізацію як комплекс культурних феноменів, пов’язаний з таким елементом політичної системи, як держава тощо.

Однак, спочатку епізодично, а пізніше — дедалі частіше навіть за порівняння з дикістю і варварством вчені починають вести мову не про цивілізацію — з позицій моністичного розгляду історії як лінійного єдиного макропроцесу, а про цивілізації. Скажімо, Г. Чайлд, у праці, опублікованій ще у 1950 р., на основі нових археологічних даних доповнив “реєстр” визначальних ознак цивілізації, створений Енгельсом, до десяти. До нього він зарахував: інтенсивну економіку, торгівлю, привілейовані класи, виділення ремісників-фахівців, державу, міста, монументальні громадські споруди, податки, писемність і зачатки науки, розвинуте мистецтво. Цей “банк” ознак цивілізації набув поширення і став предметом обговорення та уточнення.

Та цікаво, що вже Чайлд пише не тільки про цивілізацію взагалі, а й про перші цивілізації, одним з атрибутів яких він вперше фіксує культові, поховальні та мирські монументальні споруди. Про перші цивілізації йдеться й у К. Клакхолма, який запропонував скоротити список Чайлда до трьох найістотніших — монументальна архітектура, міста і писемність. Саме цю позицію конкретизує і В.М. Масон13 . Так плюралістичний підхід до цивілізаційної проблематики, окреслений в умоглядній формі ще у XIX ст. (наприклад, у Данилевського), з середини XX ст. дедалі ширше входить в обіг спеціальних наук, передусім археології.

Тепер з позицій нетрадиційної, нелінійної історичної ментальності всю множину регіональних чи локальних цивілізацій вкладають (вже як у лише одну з можливих) у таку загальну схему: доіндустріальні (космогенні, традиційні цивілізації) — індустріальні цивілізації (техногенні, технічні) — постіндустріальна цивілізація. Схема ця не тільки прийнятна, а й необхідна і має не тільки філософсько-історичний характер, бо має досить високий методологічний потенціал і значущість для низки галузей наукового знання. За такого мультицивілізаційного підходу цивілізація вже не постає у вигляді одного і єдиного стовбура, яким виглядає розвиток людства у “післяварварський” період за моноцивілізаційного підходу. Мультицивілізаційна інтерпретація історичного процесу дає можливість розглядати історичний процес як поліцентричний поступальний рух.

Поступальність мультицивілізаційного руху вбачалася, починаючи від Данилевського і до декого із сучасних філософів історії, передусім у таких двох його особливостях. По-перше, за цього підходу, якщо не всі, то принаймні певна множина з кожного наступного покоління цивілізацій трактуються як спадкоємниці і примножувачі цінностей матеріальної і духовної культури, створених цивілізаціями-попередницями, починаючи з перших, найранніших. По-друге, представниками мультицивілізаційного підходу розвиток кожної з множини цивілізацій, як правило, тлумачиться як доцентровий процес, де центром виступає найчастіше цивілізація відповідного представника.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)