Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 5.1.4.9. Суперечлива природа техногенних цивілізацій

5.1.4.9. Суперечлива природа техногенних цивілізацій



Нині, на наш погляд, відбувається не лише (а можливо, й не стільки) трансформація техногенної цивілізації у планетарну, світову, скільки, навпаки, криза техногенних цивілізацій як цивілізаційного типу, що ставить людство на грань знищення.

Сьогодні вже не можна не визнати того, що науково-технічний прогрес поряд з очікуваними і бажаними результатами спричинив водночас і наслідки несподівані та деструктивні у планетарних масштабах. Виявилися принципові межі діяльності людства як суб’єкта перетворення природи, порушення яких призводить до необоротних наслідків; вже виснажилися, по суті, сировинні ресурси цієї діяльності, що стала сумірною, як зазначав ще В.І. Вернадський, з діяльністю планетарних геологічних сил; реальністю стала антропологічна катастрофа, до того ж не за якимось одним показником, скажімо, внаслідок термоядерного самознищення чи екологічного спазму, а відразу за багатьма вимірами.

Загалом же, всупереч небаченим раніше масштабам, та чи інша техногенна цивілізація має ту ж долю, що й кожна інша цивілізація — народження, розквіт, загибель. Але якщо існування кожної цивілізації неминуче має свій кінець, а побудова якоїсь універсалістської унітарної цивілізації планетарного масштабу є математичною межею руху людства, недосяжною ні для одного з його поколінь, то це тим самим повертає нас до початку і змушує докорінним чином переосмислити саме поняття прогресивності, поступальності соціально-історичного процесу.

Виявляється, що, уникнувши монолінійності деяких попередніх трактувань історичного процесу, мультицивілізаційний підхід теж, як і монолінійні тлумачення, не може автоматично уникнути вразливих моментів традиційного прогресизму. Визнання поліцентричності та поліваріантності, багатолінійності всесвітньої історії виявляється для цього недостатнім. Тому цілком закономірно постає питання про подальше, поглибленіше з’ясування специфіки і ще незатребуваних світоглядно методологічних потенцій цивілізаційного підходу. А саме: підходу вже не просто некласичного, а наступного, якісно відмінного — постнекласичного підходу.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)