Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 5.2. Постнекласична перспектива сучасної філософії історії 5.2.1. Постнекласичний підхід: специфіка й стан розробки

5.2. Постнекласична перспектива сучасної філософії історії 5.2.1. Постнекласичний підхід: специфіка й стан розробки


У зв’язку з цим першорядного значення набуває з’ясування специфічних особливостей саме (і тільки) постнекласичного підходу, які виявили б не тільки багатолінійність, а й принципову нелінійність цивілізаційних, та й усіх інших історичних індивідів.

З позицій сучасного трактування цивілізаційного підходу, як і з позицій його попереднього, але вже нетрадиційного варіанту, історичний процес постає насамперед не монолінійною послідовністю, а по-ліцентричним процесом розвитку і зміни таких культурно-історичних форм, як цивілізації. Зберігаються на етапі постнекласики й такі риси некласичного історичного мислення, як плюралістинність і “багатозначне” прочитання змісту понять та категорій історії й філософії історії. Але саме (і тільки) в рамках сучасної філософсько-історичної думки формуються й принципово нові, вже навіть щодо сучасного осягнення світу історичних реалій особливості постнекласичного бачення історичної дійсності.

У контексті постнекласики дослідницькі розвідки на сучасному етапі здійснюються за досить широким спектром напрямків, хоча постнекласичні розробки є сьогодні ще досить нечастим явищем. Дуже цікаві ідеї вміщені, наприклад, у збірнику наукових праць “Totallogy. Постнекласичні дослідження”, підготовленому співробітниками Центру гуманітарної освіти ПАН України разом із колегами з інших науково-дослідницьких і навчальних закладів Києва. Так, скажімо, В.А. Рижко, В.С. Лукьянець та І.С. Добронравова 25 розробляють методологічні питання постнекласичної науки; О.Є. Гомілко та І.А. Бондарчук 26 — загальнофілософські проблеми постнекласичного мислення; І.Л. Батіна й М.О. Нестерова 27 — особливості постнекласичного аналізу світоглядних аспектів космологічної тематики тощо. У філософському ж осмисленні історичного процесу на даний відтинок часу виокремлюється дві основні версії постнекласичного підходу, котрі з певною долею умовності можна позначити, як монадологічну, започатковану у працях І.В. Бойченка 28, та тоталлогічну, засновником якої є В.В. Кизима 29. Так, з позицій підходу тоталлогічного історичні та соціальні індивіди найрізноманітніших масштабів тлумачаться як специфічні тотальності, масштабніші з яких шляхом диверсизації (специфічного поділу) трансформуються у тотальності такого самого штибу, але вже меншого масштабу. У контексті ж монадологічного підходу кожна з історичних цілісностей, зокрема цивілізацій, розглядається вже як нелінійне утворення монад ного характеру.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)