Головна Головна -> Підручники -> Підручник Політологія: курс лекцій (Навчальний посібник) скачати онлайн-> Тема 17. Етнонаціональні відносини й національна політика-17.1. Поняття етнонаціональної політики

Тема 17. Етнонаціональні відносини й національна політика-17.1. Поняття етнонаціональної політики


Соціально-економічні та політичні зміни сприяють зростанню національної самосвідомості народів, поглиблюють почуття національної гордості, але водночас подекуди призводять до сплесків войовничого націоналізму. Неврегульованість відносин між націями як в окремих країнах (особливо багатонаціональних), так і між різними країнами загострює національні проблеми які спричиняють тривалі конфлікти, війни, потоки біженців. Як наслідок — національна проблема набуває глобального, планетарного характеру. Тому з´ясування причин загострення міжнаціональних відносин і віднайдення способів розв´язання проблеми самовизначення народів є одним із найважливіших завдань політичної науки.
Національна проблема існувала завжди. А гноблення та експлуатація одних народів іншими і визвольна боротьба властиві були ще рабовласницькому ладові й тривали в епоху феодалізму. Проте гостро національне питання постало в період розпаду феодалізму та утвердження капіталізму, коли відбувалося становлення націй. Донині проблема етнонаціональних відносин є однією з провідних у складній гамі соціально-політичних відносин.
Науково-обгрунтована етнонаціональна політика є необхідною умовою процесу державотворення в усіх багатонаціональних країнах. Її ефективність залежить від того, наскільки правильно її принципи відображають стан етнонаціональної ситуації, вміння правлячих кіл враховувати етнонаціональні інтереси та сприяти їх гармонії.
Етнонаціональна політика тісно пов´язана з економічною, соціальною, демографічною, культурною та іншими видами політики.
Етнонаціональна політика – це цілеспрямована діяльність з регулюванням відносин між етносами, націями і етнонаціональними групами (народами), що виявляється у свідомому впливі державних і суспільних організацій на розвиток міжнаціональних та міжетнічних взаємин з метою їх нормалізації, стабілізації та гармонізації.
Об´єкт етнонаціональної політики:
–        нації;
–        етноси;
–        етнонаціональні групи;
–        міжнаціональні та міжетнічні відносини.
Суб´єкт етнонаціональної політики:
•        держава (її органи);
•        політичні партії;
•        громадські організації тощо.
Головна мета етнонаціональної політики – узгодження етнонаціональних стосунків, демократичне розв´язання міжнаціональних суперечностей і конфліктів.
Основні принципи етнонаціональної політики:
– демократизму;
– національної єдності;
– взаємоповаги та взаємодовір´я між націями;
– толерантності у стосунках різних національностей;
– поваги до національних традицій, звичаїв, віросповідань;
– самовизначення націй тощо.
Етнонаціональна політика в тій чи іншій державі має врахувати:
–        географічні фактори, демографічні процеси, історичні особливості формування певної нації або народності, її національної державності;
–        національний склад населення;

–        співвідношення корінного і некорінного населення, релігійність, особливості національної психології, національні традиції, звичаї, взаємовідносини певної нації з іншими етносами.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Політологія: курс лекцій (Навчальний посібник)