Головна Головна -> Підручники -> Підручник Інформаційний маркетинг (Єжова Л.Ф) скачати онлайн-> 16.2. Ринок праці програмістів Програмісти

16.2. Ринок праці програмістів Програмісти


Цю категорію працівників необхідно розглянути докладніше, оскільки вона дуже специфічна. У США налічується 8 млн фахівців, так чи інакше пов’язаних із програмуванням, тобто тих, хто створював програми. Але професіоналів серед розроблювачів набагато менше, за різними оцінками, їх не більше 1 млн 900 тис. Багато з них працюють на старому Коболі, оскільки користувачі не бажають платити гроші, переходити на нові програмні продукти, якщо старі відповідають їх вимогам і працюють надійно.

Кризи і безробіття, притаманні капіталістичному устрою, останні 40 років обходили розробників програмного забезпечення. Ці працівники були і залишаються у дефіциті, тим більше під час розв’язання проблем: проблема 2000 р.; проблема вбудованих чипів (теж у зв’язку з 2000 р.); для Європи — проблема 2002 р. (час переходу на євровалюту). Крім цих глобальних завдань, є й менш важливі — проблема природної і штучної несумісності чергових версій операційних систем, компіляторів, офісних пакетів, СУБД, видавничих систем і т. п.

Яким є дефіцит програмістів?

  • Корпорації Microsoft потрібно 2,5 тис. фахівців.
  • Партнерам Microsoft у всьому світі бракує 41 тис. фахівців.
  • Усього в США сьогодні потрібно ще 346 тис. програмістів, з них 188 тис. розробників.
  • Протягом найближчих 8 років, за оцінками департаменту торгівлі США, дефіцит складатиме 138 тис. програмістів щорічно.

Прогнозована потреба у програмістах на найближчі роки у США понад 1 млн (за даними EDC/MARKET VISIO).

Непроста ситуація склалася з ІТ-спеціалістами в Румунії. Університети країни щороку випускають 5 тис. фахівців, половина з них виїжджає працювати за кордон, оскільки Захід має на них великий попит. США на найближчі три роки санкціонували 585 тис. віз для кваліфікованих ІТ-спеціалістів, а за даними офіційної статистики, країни Європейського співтовариства вже запросили 80 тис. румунських спеціалістів. Спеціальні візи для них пропонує Німеччина, до цього хочуть приєднатися Австрія, Англія та Нідерланди; Арабські Ємірати запрошують їх для участі у проекті Internet City; Туреччина взагалі відкрила в Румунії Вищу школу інформаційних технологій з навчанням на турецькій мові. Румунії все це завдає великих збитків, оскільки навчання у вищих навчальних закладах країн безкоштовне [78].

Нагадаємо, що в Україні зараз налічують 70—80 тис. програмістів і 400 тис. комп’ютерів тільки на підприємствах і в установах. Причому є фахівці вищого класу. Цим країна повинна скористатися.

Нестача програмістських ресурсів стає основним гальмом у розвитку програмування. І хоча конкурс вступників до вузів зростає, вже відчувається мертва зона довжиною у десятиліття втраченого інтересу до професії. Запрошувати на роботу випускників вузів можна і потрібно. Позитивним фактором є молоде завзяття до роботи, яке підтримується в колективі, а також відсутність «набутих поганих робочих звичок». Але у колективі обов’язково має бути прошарок професіоналів. В Україні залишилися професіонали з тих, що не емігрували, які мають великий досвід у програмуванні на мові С, в середовищі Unix, але які не знають сучасних технологій XML, Java. Молоді спеціалісти знають ASP, Visual Basic, JavaScript. Однак для серйозної роботи придатний 1 із 100. Проте було б неправильно вимагати навіть від спеціалізованих вузів випуску студентів, налаштованих на певні конкретні мови і засоби програмування. Важливо навчити спеціалістів абстрактно мислити. Будь-яка солідна компанія спроможна перенавчити грамотного програміста для роботи в будь-якій новій системі програмування. У США, Європі, Ізраїлі корпорації переучують для себе на програмістів гуманітаріїв, випускників факультетів некомп’ютерних вузів, напівбезробітних інженерів, фізиків, математиків тощо. Але для фірм необхідно шукати спеціалістів, які бачать проект у цілому, може робити постановку задачі і роз’яснювати молодим, як працювати над проектом. Таких фахівців знайти досить важко, оскільки практично вся ця категорія програмістів виїхала у кризовий період. Потрібний час, щоб молоді набули необхідного досвіду. Боротьба за програмістські ресурси загострюється, програмістів, «готових до роботи», перекуповують безліч разів.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Інформаційний маркетинг (Єжова Л.Ф)