Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 6.2.1.10. Категоризація “в собі ” й “для нас”

6.2.1.10. Категоризація “в собі ” й “для нас”


Істотною передумовою і складовою подальшого поглибленого вивчення проблем системогенезу філософсько-історичних категорій є, зокрема, розрізнення їх за такими основними двома аспектами категоризації історичної дійсності. По-перше, як та чи інша форма категоризації чи послідовна зміна таких форм здійснюється історично, “в собі”, тобто для її учасників; по-друге, як ці самі процеси виступають “для нас”, тобто для сучасного рівня аналізу? Якщо виходити з такого розмежування, то стає зрозумілим, наприклад, що здійснювана Булатовим. Інтерпретація усіх форм категоризації (крім тієї, що пов’язана з категоріями філософії) як локальних форм членування речей, має сенс в аспекті логічному (“для нас”) з позицій вищого, сучасного рівня аналізу, коли відомий вже результат всього руху в цілому.

В аспекті ж “в собі”, тобто з позицій самих учасників категоризації (суспільства, що розвивається, чи індивіда, що соціалізується), кожна із форм категоризації, починаючи з первинної, виступає як членування всієї людської дійсності, всього історичного світу як цілого. Так, уже в міфологічних системах здійснювалась (хай і в стихійній та перетвореній формі) первинна категоризація, що фіксувала перетворення речей природи на предмети культури і виступала водночас для людей певного історичного періоду як форма категоризації історичного світу в цілому. Інша справа, що для тогочасної людини “світом в цілому” було те, що ми таким зовсім не вважаємо.

Так само і всі інші форми категоризації (кожна на відповідному етапі розвитку суспільства і людини) можуть виступати як засоби членування всієї історичної дійсності в цілому. І цілком закономірно, адже ці форми виникали і функціонували як всезагальні не лише внаслідок широти свого предметного поля, а й передусім тому, що виражали саме взаємозв’язок людини з навколишнім світом, цілісність цього світу через цілісність того чи іншого соціально-історичного організму.

“Категоріальні структури світогляду типу “світ в цілому”, “людина” тощо, — зауважує В.І.Шинкарук, — є поняттями, що відображують об’єктивну дійсність крізь призму суспільних відносин, в них виражена цілісність “соціуму”. У староукраїнській та староросійській мовах категорія “мир” (“мьір”) етимологічно пов’язана з поняттям “мир” як община (“быть на миру”). Тут має місце неявний безпосередній зв’язок поняття “мир” з общиною, питанням про походження общини, роду, тощо”59.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)