Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 6.3.1.1. Співвідношення вірогідного та гіпотетичного знання в ході розвитку системи філософсько-історичних категорій

6.3.1.1. Співвідношення вірогідного та гіпотетичного знання в ході розвитку системи філософсько-історичних категорій


Розглядаючи проблеми дальшої розробки й ефективного методологічного застосування категоріальної системи філософи історії, можна умовно поділити матеріал, що систематизується у наукових працях, довідниках та енциклопедіях, підручниках, навчальних посібниках і програмах з філософії історії, на дві частини. Першу становитиме своєрідне ядро: сума визначених, усталених положень про категорії філософії історії — положень, правильність яких визнають усі дослідники. Як система знань, ці положення викладаються у відповідних публікаціях довідкового характеру, підручниках, посібниках і навчальних програмах. Другу частину становлять ті положення про категорії, категоріальні структури і систему категорій філософії історії загалом, які виведені вченими в ході дослідження нових або ж лише поставлених проблем, вирішення яких ще триває. Такі положення часто-густо бувають ще гіпотетичними, тлумачаться неоднозначно і можуть використовуватися у різних смислових контекстах, утворюючи предмет наукових дискусій.

На перший погляд, вдосконалення категоріальної системи філософії історії передбачає елімінацію положень другої групи або перетворення їх у достовірні положення і занесення до першої групи. Проте такий підхід був би дещо спрощеним, бо перехід положень з другої групи в першу відбувається поступово, в міру численних “перевірок на істинність”, в ході яких одні з них відсіваються як хибні, а інші отримують необхідне обгрунтування і набувають статусу достовірних, з класу гіпотетичних поступово інтегруються в уже існуючу теоретичну систему філософії історії. Сам же клас гіпотетичних положень — неусувний. Адже в ході інтегрування виникають нові гіпотетичні положення, що теж потребують інтеграції в систему достовірного знання. При їх інтеграції знову виникатимуть гіпотетичні положення і т.д. У цьому — одна з рушійних сил безупинного прогресу філософсько-історичного пізнання поступу людського суспільства загалом і тієї множини макроіндивідів історії (цивілізацій, культур, формацій, конкретних суспільств тощо), що становить всесвітню історію в цілому.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)