Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> 7.4.1.3. Нелінійне прочитання законів історії: версія засновників марксизму

7.4.1.3. Нелінійне прочитання законів історії: версія засновників марксизму


В основоположників марксистської традиції дослідження історичних законів немає окремих праць, присвячених питанням спеціального аналізу нелінійних законів динаміки суспільства. Однак абрис підходу до цієї проблеми все ж ними намічений, хоч і не набув належного розвитку у розробках спадкоємців. Скажімо, при з’ясуванні законів такої сфери життєдіяльності, як пізнання, сфокусованої на реалізації пізнавального ідеалу, класичний марксизм послідовно, відповідно до ідей К.Маркса і Ф.Енгельса, досліджує ці закони як асимптотичні, нелінійні.

Цього, на жаль, не спостерігалося при вивченні законів руху суспільства як цілого, оскільки ця галузь номологічних соціальних досліджень досить жорстко підпорядковувалася політичним інститутам. Політика ж як мистецтво можливого формулює всі соціальні проблеми у вигляді практичних завдань, що мають бути виконані у певний строк — короткий чи триваліший, але завжди доступний для огляду, обмежений у часі.

Закони ж нелінійного типу, що характеризують суспільство в цілому як надскладну динамічну макросистему, за самою своєю природою подібному обмеженню не підлягають. Скажімо, реалізація суспільного ідеалу, як і досягнення ідеалу пізнавального, здійснюється саме за законами нелінійними, що реалізуються асимптотично, тобто як певна гранична межа. Тому безглуздо розглядати суспільний ідеал як політичне завдання, доступне для виконання “в основному” за 20 років (як у “хрущовській” програмі комуністичної партії). Це рівнозначно тому, якби вчених зобов’язали за тих самих 20 років пізнати абсолютну істину.

Варто застерегти, що подібний підхід не можна розглядати як послідовний розвиток ідей К.Маркса і Ф.Енгельса. Адже ще понад сто років тому Ф.Енгельс розумів, що історія, як і пізнання, не може отримати остаточного завершення в якомусь досконалому, ідеальному стані людства30 , а “всі суспільні порядки, що змінюють один одного в ході історії, становлять собою лише минущі ступені безконечного розвитку людського суспільства”31.

На жаль, вивчення законів історії, зосереджене на з’ясуванні особливостей законів нелінійного типу, не знайшло свого розвитку у прихильників марксизму. У кращому разі, як уже зазначалося, справа обмежувалася визнанням асимптотичності деяких законів людського пізнання.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)