Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> АНАКСІМЕН з Мілета (бл. 588 — бл. 525)

АНАКСІМЕН з Мілета (бл. 588 — бл. 525)


— давньогрецький натурфілософ мілетської школи, учень і наступник Анаксімандра. Як і в Анаксімандра, предмет єдиного твору А. — “Про природу” (дійшло кілька фрагментів) — космогонія, космологія, етіологія метеорологічних явищ. Космологія А. в певному розумінні є найпослідовнішим і конкретним вираженням мілетської натурфілософської традиції, оскільки він не тільки (як і попередники) аналізував первинну, субстанційну реальність, “фізис” (“фізисом” він визнавав “повітря”), але, на відміну від них, розглядає цю реальність передусім і послідовно з точки зору її динаміки та якісних перетворень. Фіксуючи відношення взаємоуособлення між мікрокосмом та макрокосмом, А. зазначав, що на кшталт того, як душа наша, будучи повітрям, утримує нас від розпаду, так і весь космос обіймає дихання та пневма. Отже, за А. (як і на думку інших представників мілетської школи), життєва основа космосу і вічна та безконечна праматерія, що його обіймають, по суті, збігаються. Проте А. вперше закладає в основу системи космічної світобудови дію динамічної першопричини, обравши для цього саме повітря. Завдяки його найрухливішій природі та здатності безперервно змінюватися повітря уособлює “фізис”, вічну і безмежну повітряну субстанцію, з якої все (включаючи богів і божественних істот) виникає і в яку знову розкладається. Місце, яке, за Анаксімандром, належало виділенню з первісної суміші наявних у нііі різноякісних часток “гарячих і холодних”, “вологих і сухих” тощо тіл, у системі А. посідає динамічніше, ритмічне “ущільнення й розрідження” єдиної й позірно без’якісної праматерії, яке виявляє її якісні перетворення. Отже, з одного боку, А. робить перший начерк вчення про якісні зміни через єдність і боротьбу протилежностей, конкретизоване пізніше Гераклітом. З іншого ж боку, проблематикою зведення чуттєво заданих якостей до кількісного показника щільності повітря (синонімічний ряд “розрідженого” — “легке, м’яке, світле, гаряче”; “щільного” — “важке, тверде, темне, холодне”) передує вченню елеатів і атомістів про ілюзорність чуттєвих властивостей. Як і Анаксімандр, визнавав незліченність світів. Першим визначив відмінність між нерухомими зірками і планетами; висунув гіпотезу, що пояснювала затемнення Сонця і Місяця, а також фази Місяця. Тезп А. про походження світил, ототожнюваних з богами народної релігії, з морських випаровувань, використана пізніше Ксенофаном для спростування антропоморфного і соціоморфного тлумачення міфологічних вищих істот Гомером та Гесіодом.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)