Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> Е, ЕПІКТЕТ (бл. 50—бл. 138)

Е, ЕПІКТЕТ (бл. 50—бл. 138)


— античний філософ, представник пізнього стоїцизму. Раб одного з охоронців Нерона, деякий час — його секретар, пізніше відпущений на волю, слухав лекції Мусонія Руфа. Після вигнання Доміціаном філософів оселився в Епірі (Нікополь), де заснував власну школу, проповідував, як і Сократ, стоїчну мораль у бесідах і вуличних суперечках, не залишивши власних письмових творів. Вів украй аскетичний спосіб життя. Про вчення Е. можна судити лише із записів його учня, історика Флавія Арріана: “Роздуми Е.” у 8 кн. (збереглося 4) і “Дружні бесіди Е.” у 12 кн. (дійшли лише фрагменти). Основною його ідеєю є необхідність досягнення і утвердження людиною духовної свободи, моральної позиції за будь-яких зовнішніх обставин — рабства чи можновладності, злидарювання чи розкошів. Однак Е. засуджує відносини рабства як моральне потвор-ство, що призводить до духовної убогості, а то й ницості і раба, і його господаря. Господар, що підпадає під вплив сваволі власних примх, навіть більший невільник, ніж раб, що стійко долає удари долі. Вище благо Е. вбачав в узгодженості дій, поведінки, бажань і думок людини з природою Універсуму (божественними законами); вищу ж мету — у свідомому підпорядкуванні своєї життєдіяльності розумній, божественній (природній) необхідності, яка єднає людину як розумну істоту з богом і дотримання якої власне і є справжньою свободою.

За природою ж усі люди рівні і лише зовнішні, випадкові умови порушують цю рівність, ставлячи їх у позірно зовсім різне, часто діаметрально протилежне становище. Тому покликання людини не стільки у виборі своєї життєвої ролі, який значною мірою від неї не залежить, скільки у внутрішньому, моральному самовдосконаленні, “доброму виконанні” цієї ролі. Це самовдосконалення може набирати форму або ж прийняття (Сократ), або ж активного неприйняття (Діоген) обставин зовнішньої реальності, що оточує людину. Сам Б. вважав, що людина, аби зберегти свою гідність, має поділити все, з чим стикається, на залежне від неї і не залежне; мужньо, попри все, виконувати свій обов’язок у першому випадку і залишати поза увагою все, що стосується другого. Чимало ідей Е. були затребувані римськими еклектичними вченнями, християнством і досі постають як небайдужі людям у їх пошуках сенсу власного буття.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)