Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП


поняття, запроваджене М.Я. Данилевським для означення локалізованих в історичному часі та просторі великих соціокультурних формувань, що у своїй сукупності утворюють всесвітню історію. Конститутивними ознаками К.і.т. є: єдина мовна група; особливий духовний склад (“морфологічне начало”); політична незалежність; атрибутивні неповторні культурно-цивілізаційні риси, що не передаються народам іншого К.і.т. У своєму розвитку кожен з основних К.і.т. завершує своє життєве коло, проходить три періоди: етнографічний, державотворчий, цивілізаційний. Етнографічний — найтриваліший період — це час трансформування етносу в суб’єкт культурно-історичної творчості, формування його неповторного духовного характеру, збирання ресурсів і сил для майбутньої конструктивної історичної діяльності; державотворчий — період становлення властивої відповідному К.і.т. державності, конституювання етносу як нації і закладання основ самосвідомості народу (народів), що є суб’єктом певного К.і.т.; цивілізаційний період — стадія досягнення та існування К.і.т. як цивілізації, відносно короткий і бурхливий час квітування та плодоношення, розкриття начал, закладених в особливостях духовного габітусу народів, що утворюють певний К.і.т., під впливом своєрідних зовнішніх умов і разом з тим — період розтрати, хай і корисної, творчої і результативної. Тому в міру виснаження духовно-творчої діяльності народу затухає й період цивілізації, а суб’єкт відповідного К.і.т. сягає старечого віку, впадаючи в апатію самовдоволеності чи відчаю. Данилевський поділяв історичну діяльність на 4 основні різновиди — релігійна, культурна (наукова, художня і технічна), політична і суспільно-економічна діяльність — та відповідно до особливостей їх реалізації здійснив погрупування К.і.т. на: 1) підготовчі, чи автохтонні, К.і.т. — єгипетський, асиро-вавилоно-фінікійський, китайський, індійський, іранський; 2) одноосновні К.і.т. — єврейський, грецький, римський; 3) двоосновний — європейський; 4) чотириосновний — слов’янський. У сучасній історичній науці поняття К.і.т. стало широко вживаним і використовується у дослідженнях своєрідності та взаємодій локальних історичних культур і цивілізацій, хоч і без тих завищених ампліфікацій (зокрема, щодо слов’янського К.і.т.), з якими було пов’язане його запровадження.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)