Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> ТОКВІЛЬ Алексіс (1805—1859)

ТОКВІЛЬ Алексіс (1805—1859)


— французький історик, соціолог і політичний діяч. Основна праця “Про демократію в Америці” (1835). Філософські погляди Т. формуються навколо ідеї свободи, що стала стрижнем не тільки його творчості, а й життєдіяльності в цілому і значною мірою визначила перебіг його життя. Справжня і єдина доброчинність, за Т., заснована на свободі. Але любов до свободи, як наголошував він, аж ніяк не пов’язана з прагненням до привілейованого соціального статусу; вона аж ніяк не вичерпується ненавистю до рабства чи тягою до матеріального добробуту. Свобода, як гадав Т., самодостатня, є сама по собі благом, за яке слід боротися вперто, незважаючи на будь-які небезпеки й лиха, оскільки для рабства створений той, хто шукає у свободі щось, окрім неї самої. Народжений у сім’ї переконаних роялістів, будучи аристократом за походженням і вихованням, Т., з одного боку, відкидав елітаризм і був переконаний в історичній приреченості класичних форм монархічного та аристократичного ладу, традиційних форм індивідуалізму. З іншого ж боку, дійшовши висновку, що час привілеїв аристократії, що прирікала на несвободу діяльність суспільства, пройшов і з необхідністю настає епоха суспільств, атрибутивною рисою яких є соціальна рівність, Т. свідомо виступив ідеологом демократії. Водночас він добре бачив небезпеку встановлення демократії й соціальної рівності ціною знеособлення людини, втрати нею ініціативності, активності, індивідуальної свободи загалом. Саме це, ймовірно, мав на увазі Сент-Бьов, визначаючи відношення Т. до демократії “як шлюб за розрахунком, з необхідності, а не за коханням”. Тому пошук шляхів і засобів оптимізації співвідношення свободи і рівності (чи нерівності), держави і суспільства загалом, політичної системи та окремої людини становить лейтмотив усіх політичних роздумів Т. Виступаючи принциповим супротивником будь-якого авторитарного режиму як форми відвертої деспотії, мислитель водночас застерігав від можливих негативних наслідків егалітаризму, зупиняючись, зокрема, на тих трьох, що сприяли утвердженню деспотії у деяких країнах Північної Америки. Так, по-перше, політична централізація у боротьбі за рівність проти привілеїв аристократії, переростаючи в адміністративну централізацію й бюрократизацію, призводить до різкого посилення влади держави, жорсткого регламенту останньою усіх сфер життя людей і придушення їх свободи. По-друге, буржуазна рівність, на думку Т., теж неминуче обертається індивідуалізмом, хай не традиційно аристократичного, а бюргерського штибу, що перетворює людей на байдужих обивателів, створюючи родючий грунт для деспотизму. Нарешті, характерна для індустріального суспільства прогресуюча гегемонія мас має своїм неминучим наслідком нівелювання людей і “рівність у рабстві”. Особливу увагу Т. привертав суспільний устрій США, у рамках якого, на думку філософа, справжнє шанування індивідуальної свободи органічно поєднується з набагато повнішою, ніж у будь-якій європейській країні, рівністю громадян завдяки федеративній формі держави, регіональному розмаїттю, свободі політичних і громадянських організацій тощо. Ідеальним же, однак, Т. вважав лад, за якого, по суті, свобода людей грунтувалася б на їх соціальній рівності і, навпаки, їх суспільна рівність — на свободі кожного, на вільному визнанні кожним громадянином рівноправності усіх інших членів суспільства.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)