Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн-> ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА

ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА


— термін введений М. Вебером у ході створення розуміючої соціології. Поряд з ціннісно-раціональною, афективною та традиційною дією термін означає один із чотирьох “ідеальних” типів соціальної дії та поведінки. Ц.д.і., за Вебером, —• дія осмислена, спрямована на досягнення чітко усвідомлюваних самим діючим індивідом цілей, для реалізації яких використовуються засоби, визнані адекватними таким індивідом. На відміну від ціннісно-раціональної, а тим більше — афективної чи традиційної дії, яка обмежена ірраціональними моментами відповідно до цінності афекту чи традиції і підпорядкована їм, Ц.д.і. — суто раціональна. Ц.д.і. — логічний конструкт, ідеальний тип і як такий постає зразком через співвіднесення, з допомогою якого Вебер виокремлює таку ієрархію інших типів дії, тією чи тією мірою наближених до Ц.д.і.: 1) більш чи менш наближено досягнутий правильно-раціональний тип; 2) суб’єктивно цілераціонально орієнтований тип; 3) дія, більш чи менш свідомо і однозначно цілераціонально орієнтована; 4) дія, орієнтована не цілераціонально, але зрозуміла за сенсом; 5) дія, за своїм сенсом більш чи менш зрозуміло вмотивована, але слабше чи сильніше порушувана вторгненням незрозумілих елементів; 6) дія, у якій зовсім незрозумілі психічні чи фізичні факти, пов’язані з людиною або в людині непомітними переходами. Розглядаючи Ц.д.і. як вихідну основу розуміючої соціології, Вебер прагне відмежуватися цим від тих соціологічних вчень, вихідним пунктом яких є такі соціальні утворення, як “економіка”, “політика”, “держава”, “суспільство” тощо. Однак його позиція не є номіналістичною, по-перше, оскільки Ц.д.і. тлумачиться саме як ідеальний тип, по-друге, тому, що Ц.д.і. постає дією соціальною, що з самого початку передбачає орієнтацію агента дії на інших людей і, нарешті, по-третє, внаслідок того, що М. Вебер характеризує Ц.д.і. індивіда виходячи при цьому не з біологічної особини роду homo sapiens, а розглядаючи його як представника певного соціального типу (як він пише, “функціонера”). Таке розуміння Ц.д.і. виступає принципово продуктивною спробою збалансувати та органічно поєднати методологічні орієнтації соціального функціоналізму, з одного боку, та індивідуалізму — з іншого.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Філософія історії ( Бойченко І.В.)