Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія філософської думки в Україні (Огородник І.В.) скачати онлайн-> „Арістотелеві врата”, або „Тайная тайних”

„Арістотелеві врата”, або „Тайная тайних”


Названа праця — книга енциклопедичного плану арабського походження, перекладена із староєврейської скороченої переробки. Вона написана у вигляді систематичного викладу практичних настанов, які нібито Арістотель рекомендував Александрові Македонському щодо поведінки в сім’ї і поза нею, особистої гігієни, в сфері державної політики, причому всі ці поради він обгрунтував цікавими науковими даними з медицини та астрології. Після хрестових походів через єврейську та латинську версію праця обійшла західноєвропейські та слов’янські країни. Український переклад було здійснено у Києві із староєврейської мови, і він знайшов значне поширення в Україні, Білорусі, Росії. В другій половині XV ст. ця праця ввійшла до рукописного збірника Київського Золотоверхого Михайлівського монастиря під назвою “Книга зовомая “Приточник”, скомпільована якимось Васком, писарем пана Миколая Радивиловича” (1483). Списки цього твору в XV ст. були у Холмі, Вільно, з України або Білорусі потрапили в Росію.

Арістотелю твір, певна річ, не належить. Як установлено, “Арістотелеві врата” складаються з другої книги медичного трактату перського лікаря X ст. Аль-Разі “Наука про будову тіл та їх форму, а також про рідини, що в них переважають, та про інші дані, взяті з Фізіогноміки”, частини трактату “Про отруту” Маймоніда (написаного арабською мовою в 1199 р. і перекладеного в XIII ст. латинською, а трохи пізніше староєврейською мовою), що став для єврейських лікарів XIV—XV ст. основним твором з цієї проблематики, повного перекладу праці Маймоніда “Про статеве життя” та інших його праць, у тому числі й “Правил санітарії”. Як одна з перших наукових медичних праць, що почала розповсюджуватись в XV ст., “Арістотелеві врата” містять багато різноманітних даних з фізики, космології, відомостей про тварин, рослин, мінерали, а також з географії, математики, астрономії. Книга цікава й тим, що, прославляючи роль і значення розуму і науки, в ній чи не вперше в українській письменності наведено думки видатних арабських вчених і філософів Ібн-Сіни (Авіценни), Ібн-Рушда (Аверроенс), античних авторів — Арістотеля, Гіпократа, Галена та ін.

Власне філософська проблематика в “Арістотелевих вратах” представлена рядом питань онтологічного та гносеологічного характеру, морально-етичними питаннями про добро і зло, слово і безмовність (мовчання), віри в чудеса і магію, про користь інтелектуальної діяльності. Більшість із цих питань, особливо онтологічних і гносеологічних, розглядаються з позицій арістотелізму або його інтерпретацій арабськими мислителями. Розуміння сутності світу пов’язується тут з визнанням того, що “єство завжди єсть одно”. Досягається ця єдність не субстанцією, а акциденціями, тобто слідуючи духу Арістотеля, який в основу єдності світу ставив форму. Повністю і неоднозначно зберігається арістотелівське розуміння буття, вічності світу, руху, переходу від родового до індивідуального, який інтерпретується виходячи з періпатичного принципу індивідуальності. Співвідношення форми і матерії подано в “Арістотелевих вратах” в інтерпретації Аль-Фарабі і Ібн-Рушда.

Етичні проблеми в “Арістотелевих вратах” спираються на визнання цінностей таких чеснот, як справедливість, простота, міра і поміркованість, засудження скупості, заздрості, зазіхання на чуже добро. У стосунках між людьми перевага надається розумові, а не силі. Проблема добра і зла тут пов’язується з діяльністю людини, де стверджується, що людина створена для добрих справ, проте чи чинить вона їх — залежить від неї самої. Так само і зло, яке йде не з небес, а твориться самою людиною. Як і добро, воно залежить від реальних обставин, стосунків між людьми. На відміну від поширеної в східнослов’янському світі візантійської концепції ісихастів, пристрасних представників філософії мовчання, “Арістотелеві врата” стають на захист слова, в них підкреслюється, що загроза премудрості йде від мовчання, яке стає перешкодою на шляху наукового пізнання. Захист слова тут пов’язується з мовою і мисленням, мовою і культурою. “Арістотелевим вратам” властиві культ розуму, вимоги процвітання мудрості. Мабуть, не випадковим тут є те, що одна з порад цареві прямо наголошує на необхідності матеріальної підтримки інтелектуальної діяльності.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія філософської думки в Україні (Огородник І.В.)