Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія філософської думки в Україні (Огородник І.В.) скачати онлайн-> „Шестокрил”, „Космографія”

„Шестокрил”, „Космографія”


Важливе місце серед перекладних творів наукового гуртка київських книжників належить названим перекладам “Шестокрила” і “Космографії”. В дусі традицій доби Відродження ці книги несли в освічені верстви арістотелівсько-птолемеївське вчення про Всесвіт, руйнуючи тим самим примітивні візантійсько-християнські уявлення про світобудову. Один із списків “Шестокрила” разом з іншими перекладами української літератури потрапили до Новгорода і заклали підвалини раціоналістичного вчення єресі “ожидовілих”. Спираючись на рівень знань того часу, “ожидовілі” відкидали церковну ієрархію, вимагали дешевої церкви, виступали проти будівництва храмів, скептично ставились до Св. Письма. Для них властивим є заперечення чернецтва, яке, на їхню думку, тримається не на божественних, а на людських началах. Деякі з них відкидали віру в Ісуса Христа, вважаючи його земною людиною. Все це відповідало інтересам і настроям міського населення, сприяло приєднанню до цієї секти інших книжників, у тому числі і духовного оточення, які знали Арістотеля, що ще більш підсилювало елементи раціоналізму.

Як засвідчує В. М. Татищев, до цієї секти належали архімандрит Зосим, архімандрит юріївський Касьян, протопіп Гаврило, попи Дем’ян, Максим, ряд дяків. Як і секта “стригольників”, “ожидовілі” були розгромлені взимку 1491 р. Картину цього розгрому новгородських “ожидовілих” майже в деталях дає В. М. Татищев: “Повеле их далеко за градом остановит, и надели им шлемы берестены, а платье их посмоли, и постав на клячи бездельные лицом к хвосту, в еле же их отойду метеки велики наложить и на мешеках написать еще “Се воины сатаны”, и таки вели тех хулителей християнства изгибоша” [Татищев В. Н. История Российская. — М.; Л., 1966. — Т. VI. — С. 78).

Однак остаточно секту “ожидовілих” у Новгороді було розгромлено тільки взимку 1565 р. не менш жорстоко:

“Собор предал мучительной смерти многих еретиков пожгоша их в клетке: дьяка Волка Курицына, да Митю Коноплева, да Ивашка Максимова, а Некрасу Рукавову повелена языка урезать и в Новгороде Великом сожегоша его, и тая же зимой архимандрита Касьяна юрьевского сожгоіша и его брата, и многих еретиков сожгоша…” (Там же. — С. 97).

Помітні зрушення у сфері духовної культури відбуваються в XV ст. і в Галичині, яка входила до складу Польської держави і була в близьких відносинах з країнами Західної Європи. Центрами духовної культури тут стають Львів і Перемишль, хоча й у ряді інших міст як Галичини, так і самої Польщі організовуються кириличні друкарні для друкування східнослов’янських книг. Найбільш відомою з них стає друкарня Швайпольта Фіоля у Кракові. Саме в ній в 1483 р. вийшла книга Юрія Дрогобича “Прогностична оцінка поточного 1483 року” — перша друкована праця українського автора, а в 1491 р. стараннями галицьких культурних діячів друкуються староукраїнською мовою книги “Осьмигласник”, “Часословець”, “Тріодь пісна”, “Тріодь цвітна”. Поява цих книг була викликана потребами і запитами культурно-національного піднесення, яке переживали на той час українські та білоруські землі. Тут все виразніше постають перші спалахи емпіричного споглядання природи, зацікавленість людською особистістю, її внутрішнім духовним світом, що було близьким до гуманістичних ідей Ренесансу, з пропагандою яких виступив видатний культурний діяч України другої половини XV ст. Юрій Дрогобич.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія філософської думки в Україні (Огородник І.В.)