Остап Терлецький


Український публіцист, літературознавець, громадський діяч Остап Степанович Терлецький народився 5 лютого 1850 р. у с. Назірна (тепер Коломийський район Івано-Франківської області) в родині священика. Закінчив в 1872 р. філософський факультет Львівського університету та в 1883 р. юридичний факультет Віденського університету. Виступав у журналах “Світ”, “Життя і Слово” як історик, критик, економіст. Разом з С. Подолинським організував у Відні видавництво соціалістичної літератури українською мовою. За революційну діяльність, пропаганду соціалістичних ідей притягувався до судової відповідальності.

У 1873—1876 рр. О. Терлецький читав у Відні для студентів доповіді та реферати з філософії, в яких пропагував діалектичну методологію К. Маркса для пояснення живої природи, біологічних процесів. Одним із перших в Галичині закликав до створення політичної організації робітничого класу, разом з М. Павликом та І. Франком був фундатором Русько-Української Радикальної партії, першої в Україні політичної партії європейського типу. Автор праць “Галицько-руський народ і галицько-руські народовці” (1874), “Лихва на Буковині” (1873), “Робітницька плата і робітницький рух в Австрії в послідніх часах” (1881), “Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872” (1894—1895), “Галицько-руське письменство (1848— 1865)” (1903). Помер 22 липня 1902 р.

У своїх поглядах на природу О. Терлецький виходив з матеріалістичного розуміння світу, визнання нествореності та незнищуваності матерії в її постійному русі і розвитку, що відбуваються за своїми власними закономірностями без втручання потойбічних сил. Звідси його орієнтація на наукове пізнання, методологічна вимога розглядати предмети і явища в їх всезагальному зв’язку і розвитку. Соціально-політичні погляди О. Терлецького тяжіли до соціалістичної орієнтації, де відчувається вплив марксизму. Єдине спасіння трудящих, особливо селян, від розорення та експлуатації він вбачав у перебудові суспільства на соціалістичних засадах. Досліджуючи природу і питання української літератури, обстоював принцип народності, закликав до укріплення зв’язку літератури з суспільним життям.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія філософської думки в Україні (Огородник І.В.)