Головна Головна -> Підручники -> Підручник Право соціального забезпечення (Ярошенко І.С.) скачати онлайн-> 4. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

4. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам


Держава гарантує інвалідам право на матеріальне забезпечення та соціальну захищеність. Інвалідам, які ніколи не працювали і, відповідно, не застраховані у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” гарантує надання соціальної допомоги.
Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І і ІІ групи, непрацюючі інваліди ІІІ групи, діти-інваліди до 16 років.
Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на допомогу і соціальну пенсію, соціальна допомога або пенсія призначається за їх вибором.
Допомога призначається у таких розмірах [3, ст. 2]:
– інвалідам з дитинства І групи — 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
– інвалідам з дитинства ІІ групи — 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
– інвалідам з дитинства ІІІ групи — 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
– дітям-інвалідам віком до 16 років — 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На 2004 рік розрахунковий розмір, що застосовується при визначенні розміру допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, був установлений у розмірі 313 грн.
Допомога інвалідам І, ІІ групи та непрацюючим інвалідам ІІІ групи призначається на весь час інвалідності. Дітям-інвалідам допомога призначається на час інвалідності, але не більше як по місяць досягнення дитиною 16 років. Якщо дитина-інвалід після досягнення 16 років визнана інвалідом з дитинства, то допомога буде виплачуватися в новому розмірі за її заявою.
Виплата допомоги припиняється, якщо пропущено строк переогляду у МСЕК. У разі повторного визнання інвалідом виплата допомоги поновлюється. Якщо строк переогляду пропущено з поважних причин, то виплата допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за 12 місяців; якщо без поважних причин — не більше як за один місяць.
Для призначення допомоги необхідно звернутися із заявою до органів праці та соціального захисту за місцем проживання інваліда. До заяви повинні бути додані документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Непрацюючі інваліди ІІІ групи та один з непрацюючих батьків, який здійснює догляд за дитиною-інвалідом, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.
Інвалідам з дитинства, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, виплачується 20 % призначеного розміру державної соціальної допомоги. Дитині-інваліду віком до 16 років за час перебування дитини на повному державному утриманні призначена допомога не виплачується.
У разі смерті дитини-інваліда або інваліда з дитинства особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги.
Допомога здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Право соціального забезпечення (Ярошенко І.С.)