Головна Головна -> Підручники -> Підручник Право інтелектуальної власності (Підопригора О.А та ін.) скачати онлайн-> 13.2. Колективне управління майновими правами авторів за типовим законом ВОІВ

13.2. Колективне управління майновими правами авторів за типовим законом ВОІВ


Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) розробила проект закону про авторські права для країн СНД — Типовий закон про авторське право і суміжні права (примірне положення про охорону творів науки, літератури і мистецтва, виконань, фонограм, передач організацій мовлення). Цей Типовий закон пропонує конкретні правові засади щодо створення і існування організацій по управлінню майновими правами авторів. Принциповим положенням є те, що зазначені організації створюються самими авторами та особами, що мають авторські і суміжні права. Зазначені організації діють у межах лише тих повноважень, якими їх наділили засновники. За своїм характером організації по управлінню майновими правами авторів є некомерційними. Вони не можуть свою діяльність базувати на меті одержання прибутків від своєї діяльності. Повноваження, якими наділяються зазначені організації, передаються їм авторами та іншими особами, що мають авторські або суміжні права, у формі лише письмових договорів. Обмеження, передбачені антимонополь-ним законодавством, не поширюються на діяльність цих організацій.
Отже, автори творів науки, літератури і мистецтва, виконавці, виробники фонограм, відеограм та інші володільці авторських і суміжних прав з метою практичного здійснення належних їм майнових прав (публічного виконання, сповіщення в ефір чи по кабелю, відтворення твору шляхом механічного магнітного та іншого запису, репродрукування тощо) вправі створювати на визначених засадах організації, які мають своїм завданням управляти майновими правами авторів і осіб, що мають авторське право, на колективній основі.
Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Організації, що управляють майновими правами авторів на колективній основі (організації колективного управління), створюються самими суб’єктами авторських і суміжних прав і набувають статус юридичної особи від дня їх реєстрації в загальному порядку, встановленому для реєстрації громадських (некомерційних) організацій. Організація колективного управління після її державної реєстрації зобов’язана протягом 30 днів стати на облік в Установі. Про облік організацій колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені.
Компетенція зазначених організацій визначається тими повноваженнями, які їм передали суб’єкти авторських і суміжних прав. На підставі переданих організаціям повноважень розробляється і у встановленому порядку затверджується статут організації. Він має обов’язково містити тільки ті положення, які відповідають чинному законодавству. Відмова в реєстрації може мати місце в разі порушення вимог чинного законодавства.
Керівництво діяльністю зазначених організацій, визначення основних напрямів їх діяльності в межах закону визначаються тільки загальними зборами суб’єктів авторських і суміжних прав, майновими правами яких управляє дана організація. Вищим органом такої організації є збори її учасників. Збори визначають розмір винагороди і умови видачі ліцензій користувачам, способи розподілу і виплати зібраної винагороди, вирішують інші принципові питання.
Контроль за діяльністю організацій колективного управління здійснює орган, який зареєстрував дану організацію.
Таким чином, договори, на підставі яких суб’єкти авторських і суміжних прав передають повноваження на управління своїми майновими правами, можуть бути віднесені до типу договорів доручення. Слід відзначити, що зазначені договори, зважаючи на їх недавнє виникнення, ще не піддавалися науковому дослідженню. Проте вони існують. Сторонами в такому договорі, з одного боку, є суб’єкти авторських і суміжних прав, тобто фізичні особи. Але свої повноваження можуть передавати зазначеним організаціям і юридичні особи, які в силу тих чи інших причин стали суб’єктами авторських і суміжних прав. З іншого боку, стороною даного договору може бути тільки юридична особа, яка управляє майновими правами суб’єктів авторських і суміжних прав на колективній основі.
Об’єктом договору на управління майновими правами є суб’єктивні права суб’єктів авторських і суміжних прав. Обсяг прав, що передаються зазначеним організаціям, визначається самими суб’єктами авторських і суміжних прав. На основі переданих прав визначаються основні функції і завдання організацій по управлінню майновими правами авторів. Основними завданнями і функціями зазначених організацій можуть бути: пропагування і реклама творів науки, літератури і мистецтва широкій громадськості, підприємцям та будь-яким іншим особам для використання; укладання ліцензійних договорів з користувачами, здійснення контролю за користуванням зазначеними творами; підготовка зразкових договорів на використання творів чи об’єктів суміжних прав; збір гонорарів за використання творів та їх розподіл; юридичне консультування авторів та інших суб’єктів авторських і суміжних прав; збір інформації про використання або можливе використання творів чи об’єктів суміжних прав. До наведеного переліку варто внести і налагодження ділових контактів з творчими спілками та благодійними фондами; створення банку даних про авторів, суб’єктів суміжних прав, можливих користувачів як вітчизняних, так і зарубіжних. Для здійснення останньої функції організація повинна виявляти можливих користувачів за кордоном, вивчати кон’юнктуру ринку творів та об’єктів суміжних прав. З цією метою з відповідними зарубіжними організаціями укладаються угоди про взаємне представництво ділових інтересів. Коло таких інтересів може бути досить широким — публічний показ і публічне виконання, звуко- і відеокопіювання, використання комп’ютерних програм, баз даних та інших об’єктів авторських і суміжних прав.
Відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” в редакції від 11 липня 2001 р. організації колективного управління повинні виконувати від імені суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:
а) погоджувати з особами, які використовують об’єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;
б) укладати договори про використання прав, переданих в управління;
в) збирати винагороду за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав у випадках та на підставах, передбачених цим Законом;
г) розподіляти і виплачувати зібрану винагороду суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб’єктам прав відповідно до цього Закону;
д) здійснювати інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для охорони прав, управління якими здійснює організація;
Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.
Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.
На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав.
При здійсненні своїх функцій організації колективного управління повинні діяти лише в межах наданих їм повноважень, чинного законодавства України, принципів взаємності і справедливості. При укладанні ліцензійних договорів з користувачами мають бути чітко визначені відповідні способи використання творів науки, літератури і мистецтва та об’єктів суміжних прав. Умови надання ліцензій мають бути однаковими для всіх користувачів однієї категорії. Зазначені організації не можуть відмовити тому чи іншому користувачеві в наданні ліцензії.
Особливістю укладання ліцензійних договорів організаціями колективного управління є те, що вони мають право видавати ліцензії на використання об’єктів авторського права чи суміжних прав не тільки тих авторів та інших суб’єктів авторського чи суміжних прав, які передали цій організації своє повноваження, а й тих, які не передавали своїх повноважень організації. В принципі будь-який автор, його правонаступники, спадкоємні та інші володільці авторських чи суміжних прав, що охороняються чинним законодавством, має право передати здійснення своїх майнових прав такій організації. Зазначена організація зобов’язана прийняти на себе здійснення цих прав на колективній основі, якщо управління такою категорією прав відноситься до статутної діяльності цієї організації.
Усі можливі майнові конфлікти суб’єктів авторських чи суміжних прав, що виникають у зв’язку з використанням об’єктів авторського права чи суміжних прав, до користувачів, мають були врегульовані організацією, яка видала ліцензію.
У зв’язку з виконанням своїх функцій у межах наданих повноважень зазначені організації мають право вимагати від користувачів творів чи об’єктів суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об’єктів, необхідні для збирання та розподілу авторської винагороди.
Організації колективного управління зобов’язані здійснювати свою діяльність передусім в інтересах авторів та інших суб’єктів авторських та суміжних прав, як тих, що є членами даної організації, так і тих, які членами даної організації не являються.
Зібрана організацією авторська винагорода має бути використана виключно на виплату володільцям авторських та суміжних прав. Ніякі відрахування на розвиток організації тощо не допускаються. Із зібраних коштів організація має право утримувати лише суми, необхідні для покриття фактичних витрат по збору, розподілу і виплаті авторської винагороди. Організація має також право відраховувати із сум винагороди до спеціальних фондів, що створюються цією організацією виключно за рішенням володільців авторських і суміжних прав, які входять до цієї організації.
Організація зобов’язана розподіляти і своєчасно виплачувати зібрані суми винагороди пропорційно фактичному використанню творів науки, літератури і мистецтва та об’єктів суміжних прав. Суб’єкти авторських і суміжних прав мають право знати, а організації колективного управління зобов’язані надавати їм повні звіти про обсяг, способи використання їх творів чи об’єктів суміжних прав.
Автори та інші суб’єкти авторських чи суміжних прав, які не передали організації своїх повноважень на збір винагороди, також вправі вимагати від організації виплати їм належної винагороди за використання творів чи об’єктів суміжних прав відповідно до здійсненого розподілу. Зазначені володільці авторських та суміжних прав можуть вимагати вилучення своїх творів і об’єктів суміжних прав із ліцензій, що надаються цією організацією користувачам.
Іноземна організація, яка управляє майновими правами на колективній основі, вправі вимагати від відповідної організації в Україні надання їй відомостей про розподіл винагороди, що належить іноземним володільцям авторських чи суміжних прав, представником яких є дана зарубіжна організація. Вона також має право вимагати надання їй іншої необхідної інформації про діяльність організацій колективного управління на території України відповідно з договором про взаємне представництво.
Організації колективного управління мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після трьох років від дня надходження на рахунок організації сум незапитаної винагороди ці суми можуть бути використані для чергових виплат суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах осіб, що мають авторське право і суміжні права.
Організації колективного управління зобов’язані надавати Установі таку інформацію:
– про зміни, що вносяться до статуту організації;
– про укладання даною організацією двосторонніх та багатосторонніх договорів з іншими організаціями колективного управління, в тому числі іноземними;
– про управління майновими правами осіб, які не передали організації повноважень на колективне управління майновими правами на основі договорів, укладених у письмовій формі;
– про рішення загальних зборів членів організації, що стосуються договорів управління правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав;
– про річний баланс, річний звіт, результати аудиторських перевірок;
– про осіб, уповноважених представляти організацію.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Право інтелектуальної власності (Підопригора О.А та ін.)