Головна Головна -> Підручники -> Підручник Страхування (Шелехов) Конспект лекцій скачати онлайн-> Страховий збиток. Страхова шкода. Страхова виплата

Страховий збиток. Страхова шкода. Страхова виплата


У страхуванні необхідно розрізняти поняття “шкода” і “збиток”. Під шкодою у цивільному праві розуміють виражений у грошовій формі збиток майну певної особи внаслідок заподіяння шкоди цій особі або невиконання укладеного з цією особою договору. Збиток – це виражена у грошовій формі втрата, що заподіяна одній особі протиправними діями іншої. Під збитком розуміється або реальна втрата (витрати, що особа, чиї права порушені, повинна зробити чи зробила для відновлення своїх прав, або втрата, ушкодження його майна), або втрачена вигода – неотримані доходи, котрі ця особа одержала б у звичайних умовах цивільного обороту, якщо б не порушувались її права.
Заподіяна об’єкту страхування внаслідок страхового випадку матеріальна шкода називається страховою шкодою. Страхова шкода містить два види збитків: прямі збитки і непрямі збитки (див. схему на рис.1.10).
На рис. 1.11 наведено графіки функції виду (1.2), де видно, що сумарні непрямі збитки ?Uс(пі) можуть з часом істотно перевищити рівень прямого збитку Uс(п). Тому при страхуванні істотною умовою є встановлення обмеження обсягу виплати страхового відшкодування за непрямими страховими збитками. Умова такого обмеження може встановлюватися у відсотках від розміру прямого збитку або загальної страхової суми (у вигляді межі виплати ???по непрямих збитках), або у вигляді певного інтервалу ?f = ?В – ?0, яким обмежується максимальний рівень можливих непрямих збитків, завданих за термін ?f , що минув після настання страхового випадку (п. 1, або момент ?0).
При чому, як правило, чим менше час виплати ?f , тим менше розмір загальної завданої шкоди. Це також ілюструється рис. 1.10, з якого видно залежність обсягу непрямих збитків від часу ?f виплати суми страхового відшкодування Sв = Sп+Sн (чим менше час виплати ?f , тим менше умов для розвитку наступних непрямих збитків і менше загальний розмір цих збитків).
Нехай страховий випадок настає в момент ?0 (п. 1). В результаті завдано прямий збиток Uс(п) і починають розвиватися непрямі збитки ?Uс(пі). Здійснення страхової виплати затримується на час ?f , тому страховик здійснює страхову виплату SВ=SВп+SВн тільки в момент ?В (п. 3). Ця виплата зменшує розмір завданого збитку до залишкової величини Uзал= Uс(?В) – SВ (п. 4), після чого збиток спадає до 0 (п. 5) за рахунок інших причин (наприклад, внутрішніх резервів страхувальника тощо). Якщо розмір виплати наближається до суми загального завданого збитку, залишкова величина останнього мінімізується до 0. Таким чином, на розмір залишку нескомпенсованого збитку впливають розмір і термін здійснення страхової виплати.
Страхова виплата Sв може мати назву “страхове відшкодування” або “страхова сума”.
При настанні страхового випадку за договорами майнового страхування та страхування відповідальності, страхувальнику або отримувачу виплачується страхове відшкодування. Обсяг виплачуваного страхового відшкодування не може перевищувати розміру прямої шкоди, завданої застрахованому майну при страховому випадку, якщо договором страхування не передбачена виплата страхового відшкодування у певному розмірі, який є нижче страхової вартості майна. У цьому випадку розмір виплачуваного страхового відшкодування скорочується пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості майна, якщо договором страхування не передбачене інше.
Якщо страхувальник уклав договори страхування майна з декількома страховиками на суму, що перевищує страхову вартість майна (подвійне страхування), то страхове відшкодування, яке він одержує від усіх страховиків – учасників страхування цього майна, не може перевищувати страхової вартості цього майна. При цьому кожний із страховиків виплачує страхове відшкодування у розмірі, що пропорційний відношенню страхової суми за укладеним з ним договором страхування до загальної страхової суми за всіма укладеними цим страхувальником договорами страхування зазначеного майна.
За договором особистого страхування страховиком виплачується страхова сума (або її певна частка) . Інакше вона ще називається страховим забезпеченням. При настанні страхового випадку за договором особистого страхування (заподіяння шкоди життю, працездатності, здоров’ю фізичної особи), страхова виплата у вигляді страхової суми або її частини (страхового забезпечення) здійснюється страхувальнику, застрахованій особі або отримувачу (наприклад, у разі смерті застрахованої особи) .
Розглянемо умови вибору умов страхового зобов’язання, а саме страхової вартості, страхової суми, можливого обсягу завданої шкоди (як прямої, так і непрямої) і терміну здійснення страхової виплати, за яких досягається максимальна ефективність страхового зобов’язання. В якості показника цієї ефективності приймемо інтегральний показник збитковості Qзб за формулою:
Цей показник вимірюється площею заштрихованої фігури на рис. 1.12, причому для t >?B можливі наступні випадки, що обумовлюються розміром суми страхової виплати SB:
1. При оптимальному розмірі виплати SB, достатньому для остаточної компенсації завданого збитку, величина Uc(t) останнього зменшується до 0 в момент ?М < ?К (варіант 1 на рис. 1.12). При цьому розмір Qзб згідно умови (1.3) не перевищує критичного розміру Qзбкр показника збитковості, встановленого відповідно до умови досягнення повної мінімізації завданого збитку у момент ?М < ?К.
2. При розмірі виплати SB, недостатньому для остаточної компенсації завданого збитку, розмір Uc(t) останнього при t > ?К зменшується, але залишається суттєвим (варіант 2), або продовжує зростати у часі (варіанти 3 або 4). За цих умов немає оптимального страхового захисту, тому що:
• термін мінімізації збитків перевищує критичний строк ?К (для варіантів 3 або 4 такого строку зовсім немає, тобто збитки не мають тенденції до зменшення в майбутньому);
• величина Qзб суттєво перевищує розмір Qзбкр. При цьому можливі варіанти 3 або 4, для яких Qзб > ? за умови t > ?.
Повнота страхового захисту передбачає, що повна компенсація сумарного завданого збитку повинна здійснюватися за умови SB = Uc(?в) для будь-якого моменту часу t. Це виконується тільки при максимальному наближенні п. В до п. А, тобто за наступних умов:
1 – розмір страхового захисту необхідно вибирати в обсязі не менше прямого збитку SB ? Uc(п);
2 – встановлювати мінімальний час здійснення страхової виплати (?f > 0).
Слід відзначити особливості механізмів установлення страхової суми та її виплати при особистому страхуванні. У договорі добровільного особистого страхування страхова сума встановлюється страхувальником за згодою із страховиком. Виплата за договором особистого страхування здійснюється страхувальнику або третій особі незалежно від сум, що належать їм за іншими договорами страхування, а також за соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням й у порядку відшкодування шкоди. Страхова сума (її частина) за особистим страхуванням, що належить застрахованій особі (або отримувачу страхової суми у випадку смерті застрахованої особи), до складу спадкового майна цієї особи не включається.
Рис. 1.12. Вплив обсягу страхової виплати SB і строку затримки її виконання ?f на розмір показника збитковості Qзб: ?м – строк повної мінімізації завданого збитку (для випадку 1); ?0 – строк настання страхового випадку; ?к – критичний строк мінімізації збитків.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Страхування (Шелехов) Конспект лекцій