Д


ДЕКЛАРАЦІЯ СТРАХОВА (insurance declaration) – заява страхувальника про об’єкт страхування та характер ризику. Д. с. містить дані про склад, місцезнаходження, вартість, умови зберігання й використання та іншу інформацію щодо об’єктів, котрі пропонується застрахувати. Наявність неправдивих даних у Д. с. може бути підставою для звільнення страховика від відповідальності за договором страхування.
ДЕПОЗИТ (ВКЛАД) (deposit) – це кошти (готівка або безготівкові) у національній або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові згідно із законодавством України та умовами договору. Залежно від терміну зберігання Д. поділяються на три групи: до запитання, строкові та ощадні. Найпривабливішими є строкові Д. За зберігання грошей на вкладах банки виплачують відсотки. Д. є одним із основних каналів розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів. До страховиків ставиться вимога, щоб грошові кошти зберігалися на рахунках не менш ніж трьох банків.
ДЕПО СТРАХОВОЇ ПРЕМІЇ (risk premium depot) – частина страхової премії, що належить перестраховикові, але тимчасово утримується цедентом з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зобов’язань, передбачених договором перестрахування. Д. п. підлягає поверненню перестраховику з припиненням дії договору. Д. п. застосовується переважно в договорах із зарубіжними перестраховиками. На кошти, розміщені в Д. п., перестраховикові нараховуються відсотки.
ДЕРЖАВНЕ ОБОВ’ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ (state insurance) – види обов’язкового страхування, за яких визначені законодавством страхувальники сплачують страхові внески за рахунок державного бюджету.
ДЕРЖСТРАХ СРСР (Derzhstrakh SRSR) – скорочена назва Головного управління державного страхування колишнього СРСР, яке через свої республіканські й місцеві органи здійснювало особисте та майнове страхування фізичних осіб, а також страхування майна колгоспів та інших кооперативних і громадських підприємств та організацій.
ДЕРЖСТРАХ УРСР (Derzhstrakh URSR) – до 1958 року був структурним підрозділом Держстраху СРСР і виконував його функції на території України, а пізніше перебував у складі Мінфіну УРСР. Протягом багатьох років був єдиним страховиком. З припиненням державної монополії на страхову справу Д. У. було спочатку перетворено на комерційну, а з 1994 року на Національну акціонерну страхову компанію “Оранта”.
ДЕТАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ (detailed certificate) – документ, що містить детальну характеристику кожного договору перестрахування, прийнятого перестраховиком від цедента.
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ (diversification) – у страхуванні здійснюється з метою зменшення ризику й отримання більшого прибутку завдяки:
а) одночасному розвитку кількох, не пов’язаних один з одним видів страхування, розширенню страховиком спектра страхових послуг;
б) поширенню активності страховиків за межі основного бізнесу, що
досягається розміщенням активів (із додержанням існуючих нормативів) серед різних, не пов’язаних між собою об’єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські депозити).
ДИВІДЕНДИ (dividends) – 1) частина прибутку акціонерного товариства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів; 2) доходи, отримані суб’єктом оподаткування за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як відсотки на акції чи на внески до статутних фондів (за винятком доходів, отриманих від інших видів цінних паперів, зокрема, від їх продажу, і доходів від операцій з борговими зобов’язаннями та вимогами).
ДИСИМУЛЯЦІЯ (dissimulation) – навмисне приховування особою, яка бажає застрахуватися, наявної хвороби. Виявляється за допомогою діагностики та медичної документації.
ДИСКЛОУЗ (disclose) – норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов’язаний негайно сповістити страховика про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.
ДИСКОНТ (discount) – 1) різниця між теперішньою ціною і ціною на момент погашення або ціною за номіналом цінного паперу; 2) різниця між цінами на один і той самий товар з різними термінами постачання.
ДИСКОНТУВАННЯ (discounting vultiplier) – визначення теперішньої вартості майбутніх доходів і витрат. Дисконтування здійснюється множенням фактичного розміру платежу на дисконтувальний коефіцієнт. Використовується в актуарних розрахунках зі страхування життя.
ДИСПАША (average statement) – а) розрахунок витрат, пов’язаних із загальною аварією судна, який складає диспашер. Д. містить докладний виклад причин загальної аварії; б) розподіл збитків між учасниками морських перевезень; виконується на підставі заяви зацікавленої особи і висновку диспашера про визнання аварії загальною.
ДИСПАШЕР (ДЖАСТЕР) (average, adjuster) – фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.
ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (voluntary insurance) – форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником. Д. с. здійснюється згідно з правилами страхування, що їх розробляє страховик і реєструє в Уповноваженому органі. Договір Д. с. вступає в дію, як правило, після повної сплати страхової премії або суми, що припадає на перший строк платежу.
ДОГОВІР ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (reinsurance treaty) – угода між двома страховими компаніями, з яких одна – цедент (перестрахувальник) – зобов’язується передати ризики, а друга – перестраховик – прийняти ризики до перестрахування. У Д. п. зазначаються: метод перестрахування, ліміти відповідальності перестраховика, частка його участі в договорі, перестрахувальна комісія, порядок розрахунків. Д. п. буває пропорційним або непропорційним.
ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ (insurance contract) – письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник – сплатити страхову премію у визначені строки та виконувати інші умови договору. Д. с. укладається на підставі заяви страхувальника відповідно до умов правил страхування. Факт укладення Д. с. може засвідчуватись також страховим полісом, свідоцтвом. У Д. с. зазначається вид страхування, об’єкт страхування, страхова сума, страхові події, страховий тариф, страхова премія, вигодонабувач, реквізити сторін, строки початку та закінчення дії договору. Як правило, Д. с. вступає в дію після сплати всього страхового платежу або суми, визначеної за першим строком платежу.
ДОДАТКОВА КОМІСІЯ (additional commission) – надбавка, що виплачується цедентові на покриття витрат, пов’язаних із укладанням нових договорів страхування.
ДОДАТКОВА ПРЕМІЯ (additional premium) – додатковий страховий внесок, який сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться додаткові ризики або ризики з підвищеною небезпекою. Д. п. сплачується здебільшого в особистому страхуванні тоді, коли застрахувати заявника на звичайних умовах з огляду на стан його здоров’я, небезпечність професії, складність клімату місцевості, де він перебуває, неможливо. Д. п. розраховується в процентах до страхової вартості об’єкта і нараховується понад основний тариф.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Словник страхових термінів (Конспект лекцій)