С


САМОСТРАХУВАННЯ (self insurance) – ризик, який перебуває на відповідальності самого страхувальника. С. – форма захисту майнових інтересів створенням децентралізованих резервних фондів (фондів ризику) безпосередньо на підприємствах та в організаціях. Здебільшого С. забезпечує покриття збитків, зумовлених малими ризиками. Щодо збитків за середніми та великими ризиками С. виявляється в застосуванні франшизы.
САНАЦІЯ (sanation) – система заходів, які здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання підприємства банкрутом та його ліквідації. С. має на меті оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника
СЕРТИФІКАТ У СТРАХУВАННІ (sertificate) – документ, що засвідчує страхування окремих партій вантажів, котрі підпадають під дію генерального полісу страхування вантажів.
СИНДИКАТ ЛЛОЙДА (Lloyd’s syndicate) – об’єднання страховиків (група андеррайтерів Ллойда), які беруть на себе обов’язки щодо здійснення страхової діяльності зі збереженням юридичної та господарської самостійності окремих страховиків. Страхова премія та збитки між членами синдикату розподіляються пропорційно до частки їхньої участі в прийнятій відповідальності за ризик. Будь-який із С. Л. може визначати свої умови страхування або погоджуватися на умови, запропоновані синдикатом, який є лідером зі страхування конкретного ризику.
СИНЕРГІЗМ (synergism) – економія та інший виграш за рахунок поєднання компаній при злитті.
СІФ (від англ. cost, insurance, freight – вартість, страхування, фрахт-GIF) – вид зовнішньоторговельної угоди, згідно з якою продавець зобов’язаний доставити вантаж у порт, забезпечити його навантаження на борт судна і за свій рахунок сплатити фрахт та застрахувати вантаж на ім’я покупця від ризиків на час перевезення й здачі в місці призначення.
СЛІП (slip) – страховий документ, що використовується для попереднього розміщення ризику. С, складається брокером і передається андеррайтерам. Останні акцептують С. власноручним підписом і вказують частку участі в прийнятому на страхування ризику. С. найбільш характерний для факультативного перестрахування. У ряді випадків прирівнюється до страхового полісу. Містить дані про цедента, стислий опис ризику, страхову суму, умови страхування і перестрахування, ставку премії, власне утримання це-дента тощо.
СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (social security) – система розподільних відносин, у процесі яких створюються й використовуються фонди для матеріального забезпечення громадян у старості, у разі інвалідності, при втраті годувальника та в інших випадках, передбачених законом.
СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (social insurance) – спосіб матеріального забезпечення громадян у разі безробіття, захворювання, нещасного випадку, а також у старості. Відповідно до цього запроваджуються такі самостійні види соціального страхування: страхування на випадок безробіття; медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві, пенсійне страхування. Джерелом коштів С. с. є відповідні фонди, створені розподілом і перерозподілом національного доходу.
СПЕЦІАЛЬНІ УМОВИ СТРАХУВАННЯ (special conditions of insurance) – умови, застосовувані в разі, коли потрібно змінити, розширити стандартні умови, застосовувані з цього виду страхування.
СПІВСТРАХУВАННЯ (co-insurance) – страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи при цьому спільний або окремі поліси відповідно до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик розміщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник. Він несе відповідальність в обсязі неза-страхованого ризику, не сплачуючи премії.
СТИХІЙНЕ ЛИХО (небезпечне природне явище) (natural disaster) – подія природного походження або результат впливу природних процесів, що за своєю інтенсивністю, масштабом поширення та тривалістю може становити загрозу для людей, об’єктів економіки та довкілля.
СТРАХОВА ВАРТІСТЬ (insurable value) – вартість, що її встановлює страхувальник, оцінюючи об’єкт страхування. Коли С. в. більша за страхову суму, то страхове відшкодування в разі страхового випадку виплачується в межах страхової суми.
СТРАХОВА ВИПЛАТА (paument of insurance) – грошова виплата в межах страхової суми, яку страховик відповідно до умов договору страхування зобов’язаний виплатити в разі настання страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням. Страхові виплати та виплату страхового відшкодування здійснює страховик згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) за формою, що визначається страховиком.
СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (insurance activity) – це врегульована нормами права, здійснювана на підставі ліцензії Уповноваженого органу (нині – Міністерства фінансів України) господарська діяльність страхової організації з надання на платних засадах страхових послуг, як правило, з метою отримання прибутку.
СТРАХОВА КОМПАНІЯ (insurance company) – юридичне оформлена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, повного, командитного товариства чи товариства з повною відповідальністю, яка має ліцензію на право здійснення страхової діяльності. В Україні більшість С. к. мають форму акціонерного товариства.
СТРАХОВА КОРПОРАЦІЯ (insurance corporation) – це юридична особа (страховик), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно страховики. С. к. створюється з метою концентрації капіталів страховиків – учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їхньою діяльністю.
СТРАХОВА МЕДИЦИНА (insurance medicine) – форма медичного обслуговування населення з фінансуванням витрат на основі медичного страхування.
СТРАХОВА ПОДІЯ (insured event) – подія, передбачена договором страхування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов’язок страховика відшкодувати завдані цією подією збитки або виплатити страхове забезпечення страхувальникові (застрахованій особі, вигодонабувачеві).
СТРАХОВА ПРЕМІЯ (ВНЕСОК, ПЛАТІЖ) (insurance premium) – плата страхувальника страховикові за те, що той зобов’язався відшкодувати страхувальникові у разі виникнення страхової події матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страхування або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страхового тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страхування та іноді від деяких інших чинників.
СТРАХОВА ПРЕТЕНЗІЯ (insurance claim) – вимога страхувальника (вигодонабувача, іншої третьої особи) про відшкодування страховиком збитку, спричиненого випадком, що передбачає перелік страхових подій у договорі страхування.
СТРАХОВА РЕНТА (annuity) – див. РЕНТА СТРАХОВА.
“СТРАХОВА СПРАВА” (“Insurance business”) – науково-практичний журнал, який з 2001 р. видає УНДІ права та економічних досліджень за підтримки ЛСОУ, КНЕУ, ТАНГ та інших вузів.
СТРАХОВА СТАТИСТИКА (insurance statistics) – а) систематизоване дослідження і узагальнення найбільш масових і типових страхових операцій на підставі статистичних методів опрацювання інформації, що характеризує страхову справу; б) спеціальна таблиця показників провадження певного виду страхування або всього портфеля ризиків за конкретним полісом протягом обумовленого періоду часу; в) збір і систематизація даних з майнового, особистого страхування та страхування відповідальності з метою нагромадження матеріалу, необхідного для прийняття своєчасних і обґрунтованих управлінських рішень.
СТРАХОВА СУМА (sum insured) – межа грошових зобов’язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому). С. с. за майновим страхуванням не повинна перевищувати вартості об’єкта. При добровільному страхуванні життя С. с. не обмежується.
СТРАХОВА СУМА РЕДУЦІЙОВАНА (reduced insurance sum) -страхова сума зі страхування життя, зменшена у зв’язку з достроковим припиненням сплати чергових страхових внесків.
СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ (benefit) – сума компенсації, що її виплачує страховик страхувальникові за збиток, спричинений застрахованому майну страховим випадком. Сума С. в. визначається трьома способами: а) у разі відповідальності за першим ризиком збитки в межах страхової суми відшкодовуються повністю, а понад цю суму – не відшкодовуються; б) пропорційною відповідальністю – розмір шкоди обчислюється пропорційно до вартості загиблого або пошкодженого майна до рівня застрахованого майна; в) за граничною системою – у межах встановленого ліміту відшкодування.
СТРАХОВЕ ПОЛЕ (insurance capacity) – максимальна кількість об’єктів, котрі потенційно можна застрахувати на добровільних засадах. Щодо страхування майна юридичних осіб – це може бути кількість підприємств, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особистого страхування – це кількість населення, яке має самостійні доходи.
СТРАХОВЕ ПРАВО (insurance law) – сукупність загальноприйнятих правил (норм) поведінки страхувальників, страховиків та їхніх посередників, визначених державою і закріплених у законах і підзакон-них актах, які стосуються страхової діяльності.
СТРАХОВЕ СВІДОЦТВО (certificate of insurance) – посвідчення про страхування. Воно може бути тимчасовим до заміни його на страховий поліс, або видаватися на термін страхування і прирівнюватися до страхового договору. С. с. мало поширення в органах Держстраху УРСР. Нині застосовується за окремими видами страхування в HACK “Оранта” та деяких інших компаніях.
СТРАХОВИЙ АГЕНТ (insurance agent) – довірена фізична або юридична особа, яка від імені і в межах наданих страховиком повноважень робить пропозиції страхувальникові щодо страхування ризиків, оформляє договори страхування (переважно з фізичними особами), інкасує страхову премію та виконує деякі інші операції з обслуговування договорів страхування. С. а. можуть здійснювати цю діяльність повний робочий день або працювати за сумісництвом. Іноді С. а. може виконувати посередницькі доручення кількох страховиків. С. а. отримує комісію залежно від виду страхування, кількості і суми підписаних договорів страхування.
СТРАХОВИЙ АКТ (insurance act) – документ, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від страхового випадку.
СТРАХОВИЙ АЛОНЖ (insurance rider) – 1) додаткові умови страхування; 2) аркуш паперу, прикріплений до страхового полісу і призначений для передавальних надписів.
СТРАХОВИЙ ВИПАДОК (insured event) – стихійне лихо, нещасний випадок або настання іншої події, при якій виникає зобов’язання страховика сплатити страхувальникові (застрахованому, вигодона-бувачеві) страхове відшкодування або страхову суму. Перелік С. в. передбачається правилами страхування, страховим договором або чинним законодавством.
СТРАХОВИЙ ВНЕСОК (ПРЕМІЯ, ПЛАТІЖ) (insurance premium) – сума, що її сплачує страхувальник страховикові за зобов’язання відшкодувати збитки, завдані застрахованому майну, або сплатити страхову суму в разі настання зумовлених подій у житті страхувальника (застрахованого). С. в. може сплачуватись одноразово (до вступу договору в дію) і в кілька строків, обумовлених договором страхування.
СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ (insurance protection) – економічні, перерозпо-дільні відносини, що складаються у процесі запобігання, подолання й відшкодування збитків, завданих конкретним об’єктам: матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю громадян тощо.
СТРАХОВИЙ ЗБИТОК (loss) – шкода, завдана страхувальникові внаслідок страхового випадку.
СТРАХОВИЙ ІНТЕРЕС (insurable interest) – матеріальна заінтересованість у страхуванні об’єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендатор, перевізник і т. ін. Включає майно і все те, що може бути предметом заподіяння матеріального збитку (шкоди) страхувальникові або в зв’язку з чим може виникнути відповідальність страховика перед третіми особами.
СТРАХОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (insurance management) – а) система управління у сфері страхової діяльності; б) фах магістра, котрий закінчив курс навчання за однойменною програмою в КНЕУ.
СТРАХОВИЙ НАГЛЯД (insurance control (supervision)) – контроль за діяльністю суб’єктів страхового бізнесу, що здійснюються спеціально уповноваженими на це державними органами. В Україні функції страхового нагляду у 1993 р. були покладені на Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (див. УКРСТРАХНАГЛЯД) та його органи на місцях. Нині функції С. н. виконує Міністерство фінансів України. Надалі можливе передання цих функцій до передбаченого законодавством Уповноваженого органу, який знаходиться на стадії створення.
СТРАХОВИЙ ПОРТФЕЛЬ (insurance portfolio) – а) фактична кількість застрахованих об’єктів або кількість договорів страхування; б) сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами.
СТРАХОВИЙ ПУЛ (insurance pool) – добровільне об’єднання страхових компаній для спільного страхування певних ризиків. С. п. не є юридичною особою. Він створюється на підставі угоди між зазначеними компаніями з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності за виконання зобов’язань за договорами страхування.
СТРАХОВИЙ РИНОК (insurance market) – 1) економічний простір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти і брокери), а також організації страхової інфраструктури (об’єднання), асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри); 2) сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар – страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї; 3) форма взаємозв’язку між учасниками страхових правовідносин (страхувальники, страховики та їх посередники).
СТРАХОВИЙ ФОНД (insurance fund) – сукупність натуральних запасів і фінансових резервів суспільства, призначена для попередження, локалізації і відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.
СТРАХОВИК (insurer) – фінансова установа, яка створена у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, а в окремих випадках і державної організації, що має статус юридичної особи та володіє ліцензією на право здійснення страхової діяльності. Така діяльність дозволяється виключно страховикам – резидентам України.
СТРАХОВІ ОПЕРАЦІЇ (insurance operations) – сукупність видів діяльності страховика, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням обов’язкового і добровільного страхування юридичних і фізичних осіб. До С. о. відносяться: оцінювання майна та інших об’єктів, що підлягають страхуванню, обчислення страхових платежів, укладання договорів страхування, інкасація внесків і виконання безготівкових розрахунків, ведення рахунків страхувальників, складання страхових актів тощо.
СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ (insurance reserve) – система фондів страховика, утворюваних залежно від видів страхування з метою гарантії майбутніх страхових відшкодувань і виплат страхових сум. С. р. визначаються по-різному з видів страхування інших ніж страхування життя і з страхування життя. У першому випадку формуються: резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені, резерв катастроф, резерв коливань збитковості, а у страхуванні життя – математичні резерви. Тимчасово вільні кошти С. р. інвестуються в цінні папери, нерухомість, розміщуються на депозитних рахунках у банках тощо, що дає можливість страховим компаніям отримувати додаткові доходи. С. р. утворюються в тих валютах, в яких страховики несуть відповідальність за страховими зобов’язаннями.
СТРАХОВІ ТАРИФИ (insurance tariff) – ставки страхових платежів з одиниці страхової суми або об’єкта страхування за певний період. С. т. складається з нетто-ставки і навантаження, їх сума дорівнює брутто-ставці. С. т. з обов’язкових видів страхування затверджуються державою, добровільних – визначаються страховиками.
СТРАХОВІ ФОНДИ (insurance fund) – 1)див. ФОНД СТРАХОВИЙ; 2) органи, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, збирають та акумулюють страхові внески, контролюють використання коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно із затвердженими статутами (положеннями).
СТРАХУВАЛЬНИК (insured) – юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір на страхування (або є С. згідно з чинним законодавством), сплатила належні внески і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах застрахованої відповідальності або страхової суми, обумовленої в полісі.
СТРАХУВАННЯ (insurance) – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення цих фондів. (У ред. ст. 1 Закону України “Про страхування”).
СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ (cargo insurance) – один з видів майнового страхування, який може здійснюватися в різних варіантах, зокрема: з відповідальністю за всі ризики чи з відповідальністю за часткову аварію без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи або аварії. При будь-якому варіанті не підлягають страхуванню ризики, збитки з яких виникають внаслідок неакуратності або навмисних дій страхувальника.
СТРАХУВАННЯ ВІД БЕЗРОБІТТЯ (unemployment insurance) – поширений у країнах Заходу вид добровільного страхування відповідальності перед працівниками. С. в. б. здійснює роботодавець.
СТРАХУВАННЯ ВІД ВОГНЮ (fire insurance) – один з найбільш давніх і традиційних видів майнового страхування. У сучасній практиці С. в. в. – забезпечує компенсацію в разі шкоди, завданої майну вогнем, ударом блискавки, вибухом та іншими причинами, що призвели до пожежі. До обсягу відповідальності за додаткову плату можуть бути включені збитки, що виникли внаслідок землетрусу, бурі, граду та іншого стихійного лиха, пошкодження водопровідною водою і т. ін.
СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ (accident insurance) – вид особистого страхування. Традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової та постійної непрацездатності. Страховим випадком є також смерть застрахованого. Тоді страхова сума виплачується вигодонабувачеві, якого зазначено в полісі, а при його відсутності – спадкоємцям за законом.
СТРАХУВАННЯ ВІД ПЕРЕРВИ ВИРОБНИЦТВА (Business interruption insurance) – вид страхування, відповідно до умов якого страховик компенсує втрати в зв’язку із зупинкою виробничої діяльності страхувальника. Страховими подіями зі С. в. п. в. можуть бути комерційні фактори (зупинка виробництва у зв’язку з непостачанням матеріальних ресурсів, відсутністю коштів, зміною кон’юнктури ринку тощо), суспільно-політичні чинники (наприклад, воєнні дії, страйки), технічні несправності устаткування, пожежа, вибух, аварії, стихійні лиха, несприятливі кліматичні умови, розкрадання майна. Перелічені випадки входять в обсяг страхової відповідальності різних видів майнового страхування. Збитком від перерви виробництва вважається упущений виробничий прибуток, додаткові витрати зі скорочення розміру збитків і поточні витрати страхувальника. Час простою, протягом якого страховик несе відповідальність, коливається від 3 до 24 місяців. За страхову суму зі С. в. п. в. звичайно беруть суму прибутку від реалізації товарів і надання послуг страхувальником і витрат, які й далі відбуваються в разі призупинення процесу виробництва. Розмір утраченого прибутку обчислюється віднесенням нормативу прибутку до суми виручки, не отриманої через зупинку процесу виробництва. Поточні витрати на виробництво відшкодовуються лише в тому разі, якщо їх необхідно було здійснювати з огляду на правову чи економічну необхідність.
СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (liability insurance) – галузь страхування, де об’єктом є відповідальність перед третіми особами в разі, якщо їм внаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника буде завдано шкоди.
СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РОБОТОДАВЦЯ (employer’s liability insurance) – за договором С. в. р. страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду, завдану життю та здоров’ю працівника. Це можуть бути визнані страховими тілесні пошкодження, професійні захворювання. У разі смерті застрахованого виплата страхової суми здійснюється вигодонабувачеві або спадкоємцям за законом.
СТРАХУВАННЯ ВІД ПОЛОМКИ МАШИН (machinery breakdown insurance) – вид майнового страхування, котрий активно використовується в індустріальне розвинутих країнах для захисту підприємців від небезпеки механічних поломок машин, які здебільшого входять до складу важливих технологічних ліній або є ключовими виробничими агрегатами.
СТРАХУВАННЯ ГРУПОВЕ (group annuity) – один або кілька договорів особистого страхування, що укладаються не безпосередньо із застрахованими фізичними особами, а з адміністрацією підприємств, які відіграють роль страхувальників своїх працівників.
СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ (deposit insurance) – здійснюється банками з метою забезпечення вкладникам, насамперед фізичним особам, гарантії повернення вкладів у разі банкрутства банку.
СТРАХУВАННЯ ДІТЕЙ (child insurance) – страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованою – дитина до досягнення нею віку 16 років. Страхова сума виплачується застрахованому при дожитті до закінчення терміну страхування. За наслідки нещасного випадку із застрахованим під час дії договору С. д. виплати здійснюються страхувальникові.
СТРАХУВАННЯ ДОБРОВІЛЬНЕ – Див. ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ.
СТРАХУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ОБЛАДНАННЯ (insurance of electron equipment) – становить інтерес для банків, телекомунікаційних компаній та інших організацій, що мають “електронні ризики”, і здійснюється на випадок знищення, пошкодження або втрати обладнання. Нерідко страхувальник через пошкодження електронної техніки може нести ще більші збитки внаслідок втрати баз даних. Страхуванню витрат на відновлення баз даних відводять окремий поліс.
СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (life insurance) – підгалузь особистого страхування, в якій об’єктом страхування є життя застрахованого. Договір на С. ж. укладається на термін не менш як 3 роки. Серед видів С. ж. переважає змішане страхування життя, при якому страховими випадками є такі несумісні події, як смерть застрахованого протягом дії договору або дожиття його до закінчення терміну договору, тимчасова або постійна втрата працездатності через нещасний випадок.
СТРАХУВАННЯ ЗАСОБІВ АВТОТРАНСПОРТУ (motor insurance) – страхування авто-каско, об’єктами якого є вантажні, легкові, спеціальні автомобілі, мотоцикли та деякі інші транспортні засоби, що належать юридичним або фізичним особам. Страхування здійснюється за тарифами, складеними з урахуванням типу транспортного засобу, його віку, вартості, характеру використання, стану зберігання. У С. з. а. беруться також до уваги стаж водія, випадки участі в ДТП, тривалість здійснення С. з. а. та деякі інші чинники. Головними ризиками є пошкодження, знищення, угін транспортного засобу. Застосовуються кілька варіантів С. з. а. Різниця між ними полягає здебільшого у визначенні страхової суми і наборі страхових подій.
СТРАХУВАННЯ КАРГО (cargo insurance) – страхування вартості вантажів на всіх видах транспорту без страхування самого транспортного засобу.
СТРАХУВАННЯ КАСКО (hull insurance) – страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів, багажу, екіпажу та пасажирів.
СТРАХУВАННЯ КОМБІНОВАНЕ (insurance comprehensive) – комплексне страхове покриття з кількох видів страхування, передбачене страховим договором (полісом), наприклад, авіаційне, морське страхування, авто-комбі, змішане страхування життя.
СТРАХУВАННЯ КОНТЕЙНЕРІВ (containers’ insurance) – звичайно здійснюється на стандартних умовах, як правило, “від усіх ризиків”.
СТРАХУВАННЯ КОСМІЧНИХ РИЗИКІВ (space risks insurance) – страхування майнових інтересів космічної діяльності у світовій практиці розпочато 1965 року. Воно охоплює космічні програми в цілому, розробку і запуск одного або серії супутників, проведення експериментів у космосі, життя і здоров’я космонавтів і наземного персоналу, втрату доходів, відповідальність перед третіми особами.
СТРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ (credit insurance) – вид страхування, об’єктами якого можуть бути банківські позики (покупцеві і продавцеві) комерційні позики, зобов’язання й гарантії за кредитом, довгострокові інвестиції. С. к. має кілька варіантів, а саме: а) страхування ризику непогашення кредиту. В цьому разі страхувальником виступає банк-позичальник, який страхує кредити, видані, як правило, усім клієнтам; б) страхування ризику відповідальності за неповернення кредиту. Страхувальником є особа, котра отримує в банку кредит; в) страхування ризику неплатежу, коли страхувальником є продавець або постачальник, який страхує від ризику неплатежу суму, що її покупець має сплатити згідно з контрактом за товари, поставлені в кредит. У зв’язку з активним переходом банків на кредитування під заставу матеріальних цінностей (підлягають страхуванню), посиленням контролю за роботою банків і страховиків інтенсивність безпосереднього С. к. різко впала.
СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН (personal lines insurance) – комплекс видів майнового страхування фізичних осіб. У вузькому розумінні включає страхування будівель, домашніх тварин, домашнього майна і легкових транспортних засобів, приватних колекцій. Головні ризики – знищення, втрата або пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, вогню, аварії водо- чи електроопалювальних систем, крадіжки. У зв’язку з приватизацією об’єктів житлового фонду, розвитком підприємницької діяльності фізичних осіб, вартість майна, що перебуває у власності громадян, різко зросла, виникли нові об’єкти страхування.
СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК СМЕРТІ І ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ (whole life and disablement insurance) – вид особистого страхування. Може здійснюватися в обов’язковій формі для категорій працівників, визначених чинним законодавством, і в добровільній формі. До традиційних страхових випадків належать тимчасова або постійна втрата працездатності, смерть застрахованої особи.
СТРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ (retirement pension insurance) – вид особистого страхування, за яким страхувальник бере на себе зобов’язання сплатити одноразово або в розстрочку протягом кількох років страхову премію, а натомість страховик зобов’язується періодично виплачувати страхувальникові (застрахованому) пенсію протягом обумовленого терміну або пожиттєво.
СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (personal liability insurance) – охоплює фізичних осіб, які своїми діями можуть завдати шкоди здоров’ю або майну третіх осіб. Потреба в С. п. в. виникає в тих випадках, коли є ризик можливості висунення до винної сторони претензії матеріального характеру, або претензії, що випливає з чинного законодавства і договірних зобов’язань між сторонами.
СТРАХУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ РИЗИКІВ (political risks insurance) – вид страхування, застосовуваний у світовій практиці для захисту насамперед від небезпеки, що пов’язана з подіями політичного характеру (конфіскація, націоналізація або експропріація власності, воєнні події, соціальні заворушення, обмеження конвертації національної валюти і заборона вивозу капіталу), які можуть завдати великих збитків майновим інтересам власників. С. п. р. користується попитом серед іноземних інвесторів.
СТРАХУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (professional liability insurance) – призначене для покриття збитків, завданих третім особам, унаслідок помилок і упущень таких посадових осіб, як адвокати, архітектори, аудитори, бухгалтери, нотаріуси і т. ін. С. п. в. поширюється на певний період часу, а не на конкретний випадок. Законом “Про страхування” передбачено перелік професій, щодо яких С. п. в. є обов’язковим.
СТРАХУВАННЯ СУДЕН (hull and machinery insurance) – охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, ріках та озерах. С. с. (каско) поширюється також на ризики у процесі будівництва та ремонту суден.
СТРАХУВАННЯ ТВАРИН (live stock insurance) – охоплює добровільні види майнового страхування вартості тварин на випадок знищення, загибелі або вимушеного забою: а) у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах; б) у домашньому господарстві громадян. Страхові випадки – стихійне лихо, інфекційні хвороби, пожежа тощо.
СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РИЗИКІВ (technical risks insurance) – комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок, страхування електронного й пересувного обладнання, страхування інженерних споруд.
СТРАХУВАННЯ ТИТУЛУ (title insurance) – захист власника нерухомості від фінансових втрат на випадок виникнення претензій третіх осіб, не відомих страхувальникові на день придбання майна.
СТРАХУВАННЯ ТУРИСТІВ (travel insurance) – є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають ліцензію на таке страхування. С. т. передбачає покриття медичних витрат у разі нещасного випадку.
СТРАХУВАННЯ УРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР (crop insurance) – вид майнового страхування. У державних сільськогосподарських підприємствах С. у. с. к. здійснюється в обов’язковій формі. Ця ж форма застосовується в разі страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків у колективних, фермерських та інших господарствах. Страхування здійснюється на випадок втрати врожаю сільськогосподарських культур унаслідок заморозку, граду, зливи, посухи, повені, пожежі та низки інших ризиків. Держава компенсує половину страхових платежів з обов’язкового С. у. с. к.
СТРАХУВАННЯ ФРАХТУ (freight insurance) – його може здійснювати судновласник або вантажовласник. Якщо інтерес в С. ф. має судновласник, він реалізує його одночасно зі страхуванням судна укладанням додаткової угоди до полісу страхування судна. Коли в С. ф. більше зацікавлений власник вантажу, то він оформляє це страхування в такому самому порядку, як і страхування вантажу.
СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (third party liability insurance) – страхування, при якому страховик бере на себе зобов’язання сплатити страхувальникові суми, пред’явлені йому відповідно з законом і в межах юридичної відповідальності страхувальника перед третіми особами. Найбільш поширено С. ц. в. власників транспортних засобів.
СТРАХУВАННЯ ЯДЕРНИХ РИЗИКІВ (nuclear risks insurance) – вид страхування, який передбачає відшкодування матеріальних збитків або шкоди, завданої особі внаслідок радіоактивного впливу, зумовленого непередбаченими обставинами при добуванні, виробництві, зберіганні й транспортуванні і використанні радіоактивних речовин. У світовій практиці застрахованим вважається майно страхувальника і його відповідальність за можливу шкоду третім особам. З огляду на масштаби атомних ризиків велике значення в такому страхуванні має об’єднання зусиль страховиків. З цією метою створено Ядерний страховий пул України (ЯСГГУ).
СУБРОГАЦІЯ (subrogation) – перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це право поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування.
СУПЕРКОМІСІЯ (overrding commisson) – комісія, яку отримує цедент від перестраховика в доповнення до основної комісії за витрати з ведення договору перестрахування.
СЮРВЕЙЄР (surveyor) – експерт, інспектор, агент страховика, який оглядає судна, вантажі та інше майно, що приймається на страхування. На підставі висновку С. страховик розраховує тарифну ставку, приймає рішення про укладання договору страхування.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Словник страхових термінів (Конспект лекцій)