Головна Головна -> Підручники -> Підручник Експертиза товарів (Коломієць Т.М.) скачати онлайн-> Поняття та види знаків

Поняття та види знаків



Закон про товарні знаки не містить визначення підстав чи критеріїв, за якими те чи інше позначення можна визнати товарним знаком. Він наводить лише перелік позначень, які не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Закон передусім надає правову охорону знаку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови у наданні правової охорони, встановлені Законом.

Позначення, заявлене як знак для товарів і послуг, має бути корисним, придатним для маркування товарів і відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки. Заявлене позначення має бути новим, тобто невідомим ніде у світі і тому придатним для реєстрації за кордоном.

Знак повинен мати об’єктивне вираження, яке дозволяє маркувати ним випущені вироби і упаковку, використовувати у технічній і супровідній документації без зниження якості та зовнішнього вигляду товару, тобто бути технологічним. Нарешті, позначення має відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки, що включає благозвучність, легковимовність. Лише сукупність зазначених вимог дає підставу визнати заявлене позначення як знак для товарів.

Відповідно до Закону основні функції знаків для товарів це:

  1. індивідуалізація виробленої продукції і наданих послуг;
  2. захист їх якості та інших достоїнств від зазіхань;
  3. забезпечення стійкості попиту;
  4. захист інтересів сумлінних виробників і споживачів;
  5. реклама виробів та послуг:
  6. підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг в умовах ринкової економіки.

Закон докладно визначає, які позначення не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. їх умовно можна поділити на чотири групи.

Першу групу складають символи, позначення, відзнаки, що мають уже офіційно визнане значення для держави чи суспільства. До цієї групи належать: герби, прапори, емблеми, офіційні назви держав; скорочені або повні найменування міжнародних і міжурядових організацій. Сюди ж відносяться офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки.

За згодою компетентних органів або власників позначень вони можуть вноситися до знака як елементи, що не охороняються.

Другу групу позначень складають позначення, які не відповідають вимогам законодавства. Вони або не мають розрізняльної здатності, або є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, або лише вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товару або надання послуги.

До цієї ж групи належать позначення, які не можуть бути визнані знаками тому, що здатні ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послуги. Не визнаються знаком також позначення, що є загальновживаними символами і термінами.

До третьої групи позначень закон відносить такі, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

– раніше зареєстрованими знаками чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи щодо однорідних товарів і послуг;

– знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна;

фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Держпатенту України заявки стосовно однорідних товарів і послуг;

  1. найменування місця походження товарів, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім’я інших осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями;
  2. сертифікаційними знаками, зареєстрованими в установленому порядку.

Українським виробникам довелося відмовитися від вживання таких назв напоїв, як “Коньяк”, “Шампанське”, які майже зникли з етикеток. Така продукція має походження з відповідних провінцій Франції – Коньяк і Шампань, і тому такі позначення в Україні не можуть бути визнані знаками для товарів. А згідно з постановою Київської міської ради народних депутатів на всі запозичення, що стосуються історичних цінностей, пов’язаних із м. Києвом, необхідно одержати дозвіл та сплатити значний податок.

Не визнаються знаками для товарів і послуг позначення, які підпадають під чинність інших законів:

  1. промислові знаки, права на які належать в Україні іншим особам;
  2. назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
  3. прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Отже, знаки для товарів – це зареєстровані в установленому порядку позначення, за якими товари одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг:

  1. словесні (слова та абревіатури);
  2. зображувальні (композиції ліній, плям, фігур, форм на площині);
  3. об’ємні (композиції фігур у трьох вимірах, тобто у формі самого виробу або його упаковки – флакони, пляшки тощо);
  4. комбіновані (сполучення зображувальних, словесних і об’ємних елементів).

Знаки можуть бути виконані у будь-кому кольорі чи поєднанні кольорів. Закон про товарні знаки не згадує про звукові знаки, але такі є, наприклад, музичні сигнали як позивні тієї чи іншої організації радіомовлення. За законодавством зарубіжних країн звукові сигнали можуть визнаватися товарними знаками.

У міжнародній практиці існують два спеціальних види знаків: колективні і сертифікатні. Колективний знак належить групі або асоціації підприємств і користуватися ним можуть тільки члени цієї групи або асоціації. Сертифікатні знаки мають те саме призначення, що і колективні, але користуються ними не лише члени певної групи або асоціації підприємств, а й інші виробники, якщо вони дотримуються встановлених вимог.

Товарні знаки залежно від об’єкта, інформацію про який вони містять, підрозділяються на підгрупи – фірмові й асортиментні (іменні), а останні на типи – видові і марочні. Товарні знаки можуть бути двох різновидів – колективні й сертифікатні.

Фірмові ТЗ – знаки, призначені для ідентифікації виготовлювача товарів або послуг. За формою подання інформації вони бувають найчастіше словесні, зображувальні і комбіновані.

Існують три основних типи позначення цих знаків:

  1. фірмове ім’я – слово, літера, група слів або букв, що можуть бути вимовлені;
  2. фірмовий знак – символ, малюнок, відмітний колір або позначення;
  3. торговий знак – фірмове ім’я, фірмовий знак, товарний образ або їхнє поєднання, офіційно зареєстровані в Міжнародному реєстрі і захищені юридично, на що вказує знак К, розміщуваний поруч із товарним знаком. Якщо товарні знаки є власністю фірми, то вони можуть мати знак С.

Звичайні фірмові знаки розробляються їхнім власником або за його дорученням спеціалістами-дизайнерами, реєструються в установленому Законом порядку. Власник ТЗ може і не реєструвати свій фірмовий знак, проте при цьому він не одержує свідоцтва та права на нього.

Престижні фірмові знаки присвоюються фірмам за їхні особливі заслуги перед державою. Як престижні фірмові знаки можуть використовуватися зображення призів, медалей та інших знаків відмітності, отриманих фірмами на міжнародних, регіональних і національних виставках.

У ряді закордонних країн такі престижні знаки (емблеми) присвоюються державними або громадськими органами як спеціально затверджений приз. Фірма-лауреат одержує право протягом визначеного часу розміщувати цей знак на своїх рекламних і ділових матеріалах і документах.

Підставою для присудження нагород у вигляді престижних знаків є значні успіхи в експорті товарів і послуг і (або) сприяння експорту національних товарів протягом визначеного терміну. Розвитком експорту своєї продукції фірма піднімає національний престиж країни, сприяє стабільності її економіки і забезпеченню зайнятості населення, покращує торговий баланс.

До числа престижних знаків можна віднести і медалі, застосовувані як елемент виробничого маркування на етикетках марочних і колекційних виноградних вин, горілки й ін., отримані виготовлювачем на міжнародних виставках. Престижні знаки присвоюються і не підлягають реєстрації в патентних органах.

Асортиментні ТЗ – знаки, призначені для ідентифікації асортиментної приналежності: видові – за видом товару, марочні – за торговою маркою або найменуванням.

Прикладом видового ТЗ можуть служити словесна інформація про назву товару або його зображення, а також умовні літерні позначення визначеного виду продукту. Видові знаки рідко застосовуються самостійно, частіше їх застосовують у комбінації з марочним знаком.

Таким чином, зазначені асортиментні знаки дозволяють не тільки ідентифікувати споживчі властивості товару, але і побічно свідчити про ціни і якості товару.

Торгова марка – ім’я або знак, властиві конкретному виду товару з визначеними споживчими властивостями, що відрізняють його від інших товарів того ж виду.

Залежно від форми поданої інформації марочний знак може бути словесним, цифровим, буквеним, образотворчим або комбінованим. Наприклад, марочний знак пива Оболонь, Славутич, Рогань та інших має словесну форму, причому функції, що ідентифікують, виконують також колірна гама і графічне виконання напису.

Найпоширенішими є комбіновані марочні знаки. Багато марочних товарів неминуче асоціюються у споживача, з марочними знаками: торт Київський, цукерки Вечірній Київ, напої комбінату Росинка, телевізори Електрон, фотоапарати ФЕД та ін.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Експертиза товарів (Коломієць Т.М.)