§ 4. Ставка податку


Закон “Про податок з доходів фізичних осіб” не передбачає встановлення єдиної ставки податку, а тому залежно від особливостей об’єкта оподаткування застосовується одна з таких ставок.
Фактично базовою є ставка, встановлена п. 7.1 ст. 7 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”. Така ставка податку становить 15% від об’єкта оподаткування, але у період з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2006 року така базова ставка встановлюється на рівні 13% від об’єкта оподаткування.
Ставка податку становить 5% від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом у разі, якщо таким об’єктом є:
– процент на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до закону (крім страховиків);
– процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом;
– в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”.
– Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1 ст. 7 Закону, від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів—фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Податкове право (Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, Д.А. Кобильнік)