3.1.6. Державне мито


Державне мито є платою, яка стягується за здійснення юридична значимих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридичних та фізичних осіб та видачу їм відповідних документів, які мають правове значення.
Розмір ставок державного мита та порядок його відрахування встановлено Декретом КМ України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із змінами та доповненнями). Сплачується і зараховується державне мито за місцем розгляду та оформлення до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, яке зараховується до державного бюджету України (справляється з позовних заяв).
Місцеві Ради народних депутатів мають право, крім зазначених у гл. 1.5 пільг, встановлювати додаткові пільги для окремих платників із сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Об’єкти державного мита
Державне мито справляється:
— із позовних заяв, заяв із переддоговірних спорів, заяв кредиторів у справах про банкрутство і т. п.;
— за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;
— за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв’язку із зміною, доповненням, виправленням та поновленням записів актів громадянського стану;
— за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку дії їх та за внесення змін до цих документів; за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що замінюють їх; за видачу або продовження посвідок на проживання; за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина; за видачу нового зразка паспорта громадянина України;
— за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;
— за видачу дозволів на право полювання та рибальства;
— за операцію із цінними паперами;
— за операції, що здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім валютних; за проведення аукціону та ін.
Ставки державного мата встановлюються в розмірах відповідно до переліку, визначеного Декретом. Сплачується державне мито готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі. З позовів, що подаються до суду та арбітражного суду, в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті.
Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Якщо державне мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, або було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій державними нотаріальними конторами або виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів та в інших випадках, передбачених законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. За невчасне та неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня в розмірі 0,2 відсотка за кожний день прострочки.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Податкове право (Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, Д.А. Кобильнік)