Головна Головна -> Підручники -> Підручник Географія (Масляк) скачати онлайн-> Причорноморський район

Причорноморський район


Район розташований у південній та південно-західній частинах України, має вихід до Чорного моря. (Самостійно схарактеризуйте його географічне положення.)
Площа району — 113,4 тис. квадратних кілометрів. Населення — 7,9 млн чоловік. За площею район посідає перше місце в країні, за кількістю населення — друге. До його складу входять Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області (див. мал 110).
Більшу частину району займає Причорноморська низовина. На північному заході та півночі знаходяться відроги Подільської і Придніпровської височин. Крим за особливостями рельєфу поділяється на три частини: рівнинну, гірську і пів-деннобережну.
У районі немає значних корисних копалин. Невеликі поклади бурого вугілля залягають в Єланецькому районі Миколаївської області та біля міст Рені і Болград на Одещині. Торф трапляється в Херсонській і Миколаївській областях. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін.) і нафти. Перспективними щодо видобутку
нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В районі є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике значення мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йодобромну і магнієву сировину. Є сировина для виробництва цементу (біля Бахчисарая), че-репашник, будівельні (Білокам’янськ) та флюсові вапняки (Балаклава, Старий Крим). До цінного облицювального матеріалу належать мармуровидні вапняки.
Клімат району помірно континентальний і досить посушливий. (Як це відбивається на його господарському розвитку?)
Влітку бувають зливи, трапляються суховії, посухи, чорні бурі. Зима нестійка. Відлиги змінюються різкими похолоданнями. (Як це відбивається на розвитку сільського господарства, енергетичній системі?)
Незважаючи на те, що через територію району протікають такі великі річки Європи, як Дунай і Дніпро, водні ресурси його недостатні.
Для покращання водопостачання і зрошення полів тут збудовано кілька каналів.
Чорне і Азовське моря багаті на рибу, водорості й інші морепродукти.
Багатство Причорномор’я — родючі чорноземні і каштанові ґрунти.
Середня густота населення в районі становить близько 70 чоловік на 1 км2 і є значно нижчою, ніж у середньому по країні.. Найвищий показник густоти населення — в Автономній Республіці Крим (98 чоловік на 1 км2), найнижчий — у Херсонській області (45 чоловік на 1 км2). Частка міського населення майже однакова: 68 % — в Автономній Республіці Крим, 66 — Одеській і Миколаївській областях і 62 % в Херсонській області.
Провідними галузями господарства Причорноморського району є машинобудування і металообробка, харчова та легка промисловість, курортно-туристичне господарство.
Географічне положення району накладає відбиток на особливості спеціалізації галузей господарства. У районі випускають морські судна, сільськогосподарські машини, верстати, різне технологічне устаткування та електротехнічні прилади. Найбільші підприємства суднобудування — це суднобудівні заводи в Миколаєві, Херсоні і Керчі. Тут виробляють теплоходи, суховантажні судна і танкери, комфортабельні пасажирські катери. В портах знаходяться судноремонтні підприємства. До великих підприємств сільськогосподарського машинобудування належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод сільськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобудування дістало розвиток в Одесі. У Миколаєві випускають
дорожньо-будівельні машини. У Миколаєві, Феодосії — піднімально-транспортне устаткування. Різноманітне обладнання для легкої, харчової і хімічної промисловості виробляють в Одесі, для виноробної, консервної, м’ясної і молочної промисловості — в Сімферополі.
Підприємства електротехнічного машинобудування, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, працюють в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі.
Чорна металургія району використовує залізну руду та агломерат Комиш-Бурунського залізорудного комбінату в Керчі. Агломерат морським транспортом відвозять на завод «Азов-сталь» у Маріуполь та використовують у чавуноливарному цеху Керченського заводу імені П. Л. Войкова.
Рослинництво має більше значення, ніж тваринництво. Провідну роль відіграє зернове господарство. Майже ЗО % всієї посівної площі зайнято під озимою пшеницею. Друге місце належить кукурудзі. Вирощують також ячмінь, просо, рис. На основі зернового господарства працює потужна борошномельно-круп’яна промисловість.
З-поміж технічних культур виділяється соняшник. У Причорноморському районі зосереджено близько ЗО % його посівів у країні. Вирощують також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні і лікарські рослини. Переробна ланка представлена підприємствами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної промисловості. Відомий комбінат «Кримська троянда» об’єднує рад-госпи-заводи, які вирощують і переробляють ефіроолійні культури.
У Причорномор’ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцію численні підприємства плодоовочевої та виноробної промисловості.
Виноградарсько-виноробний АПК Криму спеціалізується на вирощуванні технічних і столових сортів винограду. Світове визнання здобули марочні вина виробничо-аграрного об’єднання «Масандра». Широко відомі також шампанські і столові вина заводів-винокомбінатів «Новий Світ» та «Золота балка».
У тваринництві переважають молочно-м’ясне скотарство, свинарство м’ясного напряму, птахівництво і вівчарство. На їх основі розвиваються м’ясна, молочна, ковбасна, шкіряна галузі. Підприємства харчової промисловості є в кожному адміністративному районі, багатьох селах. Останнім часом в Районі різко зросла кількість невеликих переробних підприємств і виробництв.(Чому?)
Шідприємства легкої промисловості району зосереджуються здебільшого в обласних центрах. Найбільшим з таких підпри-
ємств є Херсонський бавовняний комбінат. Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва і джутова промисловість.
Джут — з родини липових. Близько 40 його видів ростуть у тропічних районах Азії, Африки, Америки та Австралії. Промислове значення мають два види — джут довгоплодий і джут короткоплодий висотою до 3,5 м. З волокна джуту виробляють мішковину, килими, доріжки, шпагат, меблеві тканини тощо. Найбільшими виробниками джуту в світі є Індія і Пакистан.
Хімічна промисловість представлена виробництвом мінеральних добрив, лаків, фарб, сірчаної кислоти. Провідні центри галузі: Одеса, Херсон, Красноперекопськ. Є підприємства деревообробної, целюлозно-паперової та фарфоро-фаянсової промисловості.
Великі перспективи для дальшого розвитку має курортне господарство. Майже все узбережжя Чорного моря придатне для рекреаційного освоєння, але рівень розвитку сфери обслуговування і облаштування в районі далекий від високих європейських стандартів. Виділяються Кримська, Одеська, Миколаївська, Херсонська і Дніпровсько-Дунайська курортно-оздоровчі зони.
Обслуговують промисловість, АПК, курортне господарство району різні види транспорту. Протяжність залізничних магістралей загального користування становить у районі понад З 000 км, а автошляхів з твердим покриттям — понад 20 тис. кілометрів. Річкове сполучення здійснюється по Дніпру, Дунаю, Дністру та Південному Бугу. Найбільшими річковими портами є Херсон, Нова Каховка, Вознесенськ, Ізмаїл, Кілія, Рені. До морських портів належать Одеса, Іллічівськ, Южний, Миколаїв, Херсон, Євпаторія, Керч, Ялта, Феодосія, Севастополь.
У районі сформувались такі промислові вузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Єв-паторійський.
Найбільшим промисловим вузлом економічного району є Одеський. До нього входять Одеса, Ізмаїл, Білгород-Дні-стровський, Котовськ, Іллічівськ, Олександрівка, Дачне, Ве-ликодолинське та інші населені пункти.
Провідною галуззю промислового комплексу Одеси (1 млн 87 тис. чоловік) є машинобудування і металообробка. Найбільші підприємства галузі — виробничі об’єднання «Продмаш», верстатобудівне, важкого кранобудування, «Одес-холодмаш», «Одесаґрунтомаш» та науково-виробничі об’єднання «Кисеньмаш» і «Харчопромавтоматика». Крім того, тут працюють заводи «Епсилон», «Кінап», важкого вагонобудування, «Нептун», судноремонтний. (Виникнення яких машинобудівних виробництв міста пов’язане з особливостями його географічного положення?)
Практично всі галузі харчової промисловості представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м’ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. Найбільшими підприємствами є заводи: цукрорафінадний, рибопереробний, консервний, шампанських вин, а також винно-коньячний, чаєрозважувальна і харчових концентратів фабрики. (Чим визначається розміщення тут чаєрозважувальної фабрики?)
^Іегка промисловість представлена виробничим швейним об’єднанням, хутровою, суконною, взуттєвою та технічних тканин фабриками.
Розвинуті також хімічна і нафтохімічна галузі: припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи. Працюють лінолеумний завод і виробниче хіміко-фармацевтичне об’єднання. До будіндустрії належать ВО «Одесбудматеріали», цементний завод тощо. Є підприємства деревообробної, целюлозно-паперової, скляної, ювелірної галузей.
Одеса — великий транспортний вузол. Тут знаходяться Чорноморське морське пароплавство, торговий морський порт, міжнародний аеропорт. Одеса — головний вузол Одеської залізниці, вузол автомобільних доріг.
Ізмаїл (95 тис. чоловік) — промисловий центр і порт на Дунаї. Тут розвинуті харчова і машинобудівна промисловість. Працюють рибообробний, консервний, молочний, продовольчих товарів заводи, хлібний і м’ясний комбінати. З машинобудівних — судноремонтний, судноремонтно-механічний, ремонтно-технологічного устаткування заводи. Діють також швейно-галантерейна фабрика і целюлозно-картонний завод. В Ізмаїлі знаходиться управління Дунайського морського пароплавства.
У Білгороді-Дністровському (59 тис. чоловік) провідною є харчова промисловість: хлібний і продтоварів заводи, рибоконсервний філіал об’єднання «Антарктика». Є підприємства будматеріалів (заводи залізобетонних виробів, експериментальний пористих бетонів і виробів). Медична промисловість представлена медико-інструментальним і медичних виробів з полімерних матеріалів заводами. Є швейна фабрика і завод «Сантехарматура ».
Морським торговим портом з великою базою для ремонту контейнерів є Іллічівськ (56 тис. чоловік). Тут знаходяться судноремонтні підприємства і завод рибної гастрономії, Чорноморське ВО рибної промисловості «Антарктика» з морським Рибним портом.
Котовськ (44 тис. чоловік) розташований на півночі Одеської області. Це — багатогалузевий промисловий центр з машинобудуванням, харчовою, легкою та деревообробною галузями. Тут працюють заводи авторемонтний та «Південрем-верстат». Підприємствами харчової промисловості є цукровий,
соковий, продтоварів заводи та м’ясокомбінат. Працюють меблева і пір’яно-пухових виробів фабрики. Котовськ — залізничний вузол.
До Миколаївського промислового вузла входять міста Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ та ін.
Миколаїв (519 тис. чоловік) — адміністративний й економічний центр однойменної області. У місті, як і в промисловому вузлі в цілому, переважає машинобудування. Тут знаходиться кілька великих підприємств суднобудування: ВО «Чорноморський суднобудівний завод», заводи «Океан» і Миколаївський судноремонтний, «Гідрореммаш», «Дормашина», «Млинмаши-на», «Поліграфмаш», дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем. Легка промисловість представлена виробничими трикотажним і швейним об’єднаннями, шкіряним заводом, взуттєвою і швейно-галантерейною фабриками, харчова — м’ясним та хлібним комбінатами, соків «Нектар», лікеро-горілчаним заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Тут працюють відомий парфюмерно-косметичний комбінат «Червоні вітрила», а також кілька підприємств будівельної індустрії (ВО будівельних матеріалів та «Миколаїв-залізобетон», завод силікатних стінових виробів).
Багатогалузевим промисловим центром, що розташований на Південному Вузі на півночі Миколаївської області, є Первомайськ (86 тис. чоловік). Провідними галузями промисловості в місті є машинобудівна і харчова. Тут працюють машинобудівний завод «Фрегат», що випускає дощувальні уста-новки* машинобудівний авторемонтний. Підприємствами харчової промисловості є молочноконсервний, м’ясний та овочеконсервний комбінати, цукровий та хлібний заводи тощо. В місті діють швейні і меблева фабрики, налагоджено виробництво будівельних матеріалів.
Місто Вознесенськ (45 тис. чоловік) розтащоване на Південному Бузі. Це — промисловий центр, що сформувався з підприємств машинобудування, легкої і харчової промисловості. Машинобудування представляють заводи гідропресів та інструментальний, легку промисловість — швейна фабрика і шкіряне об’єднання, харчову — м’ясний та сироробний комбінати, консервний і хлібний заводи. (Чому найбільші міста Миколаївської області розташовані на Південному Бузі?)
Ядром Херсонського промислового вузла є Херсон (371 тис. чоловік) — адміністративний і економічний центр однойменної області. До вузла входять також Цюрупинськ, Гола Пристань, Антонівка та інші населені пункти. Тут розвинуті машинобудування (суднобудування і судноремонтний, комбайнобудування, карданних валів заводи, «Прибой», електромашинобудівний), хімічна промисловість (нафтопереробний, «Дельта», гумотехнічних виробів заводи). До підприємств легкої промисловості належать об’єднання бавовняне, обласне
виробничо-торгове, взуттєве; швейна, спортвиробів фабрики. В місті багато підприємств харчової промисловості (консервний, рибний і м’ясний комбінати, кондитерська, харчова та макаронна фабрики). Працюють підприємства будівельної індустрії, скляної і керамічної промисловості.
До Каховсько-Бериславського промислового вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Козацьке, Любимівка та ін. Вузол знаходиться в центральній частині Херсонської області на берегах Дніпра і Каховського водосховища.
Провідними галузями промислового центру Нова Каховка (61 тис. чоловік) є машинобудування, харчова промисловість та виробництво будматеріалів. У місті знаходиться Каховська ГЕС. Виділяються електромашинобудівний, монтажно-заготівельний, гідротехнічних металоконструкцій та залізобетонних конструкцій заводи. В Новій Каховці також е завод пластмасових виробів, домобудівний комбінат, меблева фабрика. До підприємств харчової промисловості і АПК належать маслоробний завод, два радгоспи-заводи.
Промисловим центром з розвинутим машинобудуванням і легкою промисловістю є Каховка (44 тис. чоловік). У місті працюють заводи електрозварювального устаткування, ремонтний дослідний, експериментально-механічний, «Сільгосп-агрегат», залізобетонних виробів, а також харчосмакова, спортвиробів та меблева фабрики.
У місті Берислав (17 тис. чоловік) працюють заводи: залізобетонних виробів, будівельних матеріалів, машинобудівний, дослідно-експериментальний нестандартного устаткування, хлібний, консервний, маслосироробний тощо.
До складу Сімферопольського промислового вузла входять Сімферополь (358 тис. чоловік), навколишні селища. Провідною галуззю промисловості є машинобудування і металообробка (заводи: «Сільгоспдеталь», «Сантехпром», електромашинобудівний, а також виробничі об’єднання: «Кримпрод-маш», «Пневматика», «Фотон»). Розвинуті легка і харчова промисловість. Підприємствами легкої промисловості є швейне, трикотажне та взуттєве об’єднання, шкіряно-галантерейна та текстильно-художніх виробів фабрики. Багато в місті і підприємств харчової промисловості: науково-виробниче об’єднання «Ефіролія», два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є підприємства хімічної промисловості (заводи побутової хімії І пластмас). Як і в кожному великому місті, розвинута будівельна індустрія: виробничі об’єднання «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром» та ін.
До Севастопольського промислового вузла належить Севастополь (375 тис. чоловік) — багатогалузевий промисловий вузол. З машинобудівних підприємств відомі: ВО
«Севастопольський морський завод», приладобудівний завод та ін. Провідною галуззю міста є харчова промисловість, у тому числі рибна і рибоконсервна. Найбільшими підприємствами галузі є ВО «Атлантика», м’ясо- і хлібокомбінати, молочний, безалкогольних напоїв заводи тощо. Легка промисловість представлена фабриками: трикотажною, спортивних виробів і швейною. Розвинута деревообробна і будівельна промисловість.
Центром Керченського промислового вузла і портом на сході Криму є Керч (183 тис. чоловік). Провідні підприємства міста — залізорудний комбінат (гірничорудна промисловість), завод «Затока» (суднобудування), завод імені П. Л. Войкова (чорна металургія) і ВО «Керчрибпром». Значного розвитку досягла промисловість будівельних матеріалів (заводи: Азовський, Кіровський і Приморський будівельних матеріалів, залізобетонних виробів, склоробний комбінат «Кварц»), Працює кілька підприємств легкої і харчової промисловості.
До Саксько-Євпаторійського промислового вузла входять Євпаторія і Саки.
На заході Криму знаходиться Євпаторія (115 тис. чоловік). Це великий курортний центр з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо. Євпаторія — це морський порт. Найбільш розвинута тут харчова промисловість: рибний, хлібний, молочний, пивобезалкогольних напоїв заводи, м’ясокомбінат, харчосмакова фабрика.
Саки (35 тис. чоловік) — грязьовий і кліматичний курорт неподалік від Євпаторії. Природними лікувальними чинниками міста є мульова грязь і ропа Сакського озера. В місті знаходяться хімічний завод та завод мінеральних вод, підприємства харчової, легкої промисловості та будівельної індустрії.
Найбільшим курортним центром на Південному березі Криму є Ялта (90 тис. чоловік) — морський порт і центр туризму. Основний природний лікувальний чинник — субтропічний клімат середземноморського типу. Тут переважає харчова промисловість: рибокомбінат, тютюново-ферментаційний, молочний, безалкогольних напоїв заводи. Виробляють також сувеніри, головні убори тощо.
Промисловим центром району є Феодосія (87 тис. чоловік) — місто, розташоване в південно-східній частині Кримського півострова, на березі Чорного моря. Це — морський порт і залізнична станція. Тут переважає харчова і легка промисловість: м’ясо- і хлібокомбінати, молочний і пивобезалкогольних напоїв заводи, тютюнова фабрика, радгосп-завод. До легкої промисловості належать панчішна та іграшок фабрики. В місті також працюють комбінат будматеріалів, завод «Буддеталь», меблевий комбінат і офсетна фабрика. Місто відоме картинною галереєю імені І. К. Айвазовського.
У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться.
На характер зв’язків Криму з іншими районами країни накладає відбиток недостатня забезпеченість півострова багатьма видами природних ресурсів, особливо водою. Тому сюди з материкової частини країни надходять вода, електроенергія, вугілля, машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо.
У свою чергу з Криму до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви, морські судна тощо.
Найважливішими для Причорноморського району є проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. Вода в посушливі області Причорномор’я надходить каналами (знайдіть їх на карті). Але вони дуже недосконалі, це призводить до великих її втрат. Через погану дренажну систему, надмірність використання відбуваються засолення зрошуваних земель, їх підтоплення та заболочування, що знижує врожайність і погіршує якість сільськогосподарської продукції.
Крім того, вода, що використовується для зрошення ланів, часто дуже забруднена промисловими та іншими стоками. Є проблеми з використанням території району з рекреаційною метою. Тут увійшли в суперечність розміщення і розвиток важкої промисловості та створення великого портового господарства з рекреаційною цінністю території.
Бездумна експлуатація природних ресурсів району уже призвела до фактичної втрати знаменитої сакської грязі, лікувальне значення якої велике.
Досі не вирішено проблему видобування гальки на пляжах і вапняків у кар’єрах Криму, що також негативно позначається на природі курортного району і не сприяє нормальним умовам відпочинку.
Розміщення великих військово-повітряних і морських баз у курортних містах, шумове забруднення, що в десятки разів перевищує допустимі норми, унеможливлюють лікування в Криму нервових захворювань, гіпертонії, хвороб шлунку тощо.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Географія (Масляк)