Головна Головна -> Підручники -> Підручник Експертиза товарів (Коломієць Т.М.) скачати онлайн-> Експертиза товарів із пошкодженою упаковкою

Експертиза товарів із пошкодженою упаковкою



Виявлені в товарній партії товари з пошкодженою упаковкою відділяють від основної партії та оцінюють їхню якість і кількість окремо.

При кількісній експертизі пакувальних одиниць з пошкодженою упаковкою обов’язково визначають масу брутто і тари кожної одиниці. Потім експерт повинен зазначити, як вплинуло пошкодження упаковки на масу нетто і тару, встановити вірогідні причини пошкоджень та їх наслідки.

При документальному оформленні результатів експертизи необхідно виділити частину партії з пошкодженою упаковкою. Експертизу за якістю для товарів з пошкодженою упаковкою також проводять окремо. Якщо партія складається з комплексних пакувальних одиниць, що містять фасовані в споживчу тару товари, то перевіряють кількість одиниць таких упаковок у комплексній упаковці.

– Причинами, які викликають пошкодження упаковки, є недбале поводження з товаром при вантажно-розвантажувальних роботах, неправильне розташування пакувальних одиниць у складах чи транспортних засобах (наприклад, перевищення висоти завантаження, відсутність кріплення при нестійкому штабелі тощо). Крім того, пошкодження упаковки може статися внаслідок навмисного руйнування з метою розкрадання товарів. Отже, причини пошкодження упаковки найчастіше мають суб’єктивний характер і викликані недбалістю чи недобрими намірами. Експерт повинен не просто виявляти ці причини пошкодження упаковки, але й визначати реальні прогнозовані зміни товарів. Наприклад, під час зламування ящиків з товаром можливі кількісні втрати внаслідок розтрушування, випадання частини товару, а також якісні втрати із-за деформації або роздавлювання окремих екземплярів.

Для визначення різних показників кількісної характеристики товарів використовуються методи вимірів: прямі або непрямі.

Прямі методи вимірювань — методи безпосередньої або порівняльної оцінки кількості товарів. Прямими методами є переважування, вимірювання по довжині, об’ємові, вимірювання щільності та інших показників, які застосовуються при прийманні товарів за кількістю. При цьому використовують різноманітні засоби вимірювань, але в основному ваги та прилади.

Робота із засобами вимірювання вимагає від експерта навичок установлення, експлуатації та перевірки правильності показників технічних пристроїв, які використовуються. Засоби вимірювань, які застосовуються для завдань товарної експертизи, повинні пройти повірку в установлені строки, про що свідчить наявність перевіреного клейма та/чи свідоцтва. Тому, розпочинаючи кількісні виміри, експерт повинен перевірити наявність зазначених підтверджень перевірки засобів вимірювань. Більш детально питання засобів вимірювання розглядаються навчальною дисципліною “Основи стандартизації, метрології”, а правила експлуатації засобів вимірювань дисципліною “Обладнання підприємств торгівлі”. У зв’язку з цим зупинимося лише на питанні про допустимі огріхи та норми точності при проведенні кількісної експертизи.

Допустимий огріх – це відхилення фактичного результату вимірювання від дійсного, який не перевищує встановлені норми точності. Допустимий огріх є різновидом систематичних огріхів, який через повторюваність (систематичність) може бути виміряний. Зазвичай, допустимий огріх або помилка засобів вимірювання зазначається у паспорті чи даних про експлуатацію засобів вимірювань. Здійснюючи вимірювання кількості товару (маси, довжини, об’єму), експерт повинен керуватися цією нормативною метрологічною характеристикою.

Крім того, при зважуванні товарів, які надійшли залізницею, він може керуватися нормами точності, встановленими ГОСТ 11761-66 “Продукти харчові. Норми точності зважування”. Об’єктом стандартизації є норми зважування на вагонних вагах продуктів харчової промисловості при перевезенні їх залізничним транспортом насипом, навалом у критих вагонах, або напіввагонах, або наливом у вагонах-цистернах.

Огріхи зважування харчових продуктів, які перевозяться навалом, насипом, не повинні перевищувати +.0,5 % – овочі, баштанні культури, сіль харчова та ін., 0,1 % – насіння олійних і бобових культур, олія, жир морських тварин. Маса вантажу (нетто) повинна визначатись різницею між масою вантажного вагона (брутто) та фактичною масою порожнього вагона (тари).

Непрямі (побічні) методи вимірювання – методи визначення кількісної характеристики товарів опосередковано, в основному розрахунком (обчисленням). Ці методи застосовуються у випадках, коли прямі методи вимірювання не можуть бути використані або їх використання є недоцільне. Раніше ми наводили непрямі методи визначення маси нетто. Ці методи також застосовуються при визначенні кількості деревини чи дерев’яних будматеріалів у м3, коли або вимірюються одиничні екземпляри по довжині та товщині, або, у випадку фіксованих розмірів, перемножуються довжина та товщина на кількість екземплярів. За необхідності визначення їхньої маси об’єм множиться на щільність деревини, яка визначається у довідкових таблицях.

Непрямі методи є лише доповненням до прямих, оскільки в основу будь-якого розрахунку покладено результати вимірювань опосередкованих величин. Через це, незважаючи на точність розрахункових методів, ті огріхи, які були допущені при прямих вимірюваннях, вплинуть на остаточні результати, які одержуються при непрямих методах.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Експертиза товарів (Коломієць Т.М.)