Головна Головна -> Підручники -> Підручник Нотаріат в Україні (Семаков Г.С, Кондракова С.П.) скачати онлайн-> 4.6. Посвідчення заповітів і доручень, що прирівнюються до нотаріально посвідчених

4.6. Посвідчення заповітів і доручень, що прирівнюються до нотаріально посвідчених


У ст. 40 Закону передбачене право посадових осіб окремих організацій посвідчувати заповіти й доручення, що прирівнюються до нотаріально посвідчених. Порядок посвідчення таких заповітів і доручень визначений постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок посвідчення заповітів і доручень, що прирівнюються до нотаріально посвідчених” від 15.06.94.
Надання посадовим особам права посвідчувати заповіти й доручення зумовлене тим, що за певних обставин, коли поблизу немає нотаріуса, може виникнути нагальна необхідність вчинити ці дії.
Заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторіях, посвідчують головні лікарі, їхні заступники з медичної частини або чергові лікарі цих закладів, а заповіти громадян, які проживають у будинках для перестарілих та інвалідів, — директори та головні лікарі цих будинків.
Заповіти громадян, які перебувають у плаванні, мають право посвідчувати капітани морських суден і суден внутрішнього плавання. Таке саме право мають начальники експедицій відносно громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших експедиціях.
Посадові особи мають право посвідчувати не лише заповіти, а й доручення військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах. Таке саме право надається начальникам і заступникам з медичної частини, старшим і черговим лікарям цих закладів.
Право посвідчувати заповіти й доручення надається командирам військових частин і військово-навчальних закладів відносно військовослужбовців. У пунктах, де дислокуються військові частини та військово-навчальні заклади, командири мають право посвідчувати ці угоди також відносно робітників та службовців, членів їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців за умови, що в пунктах дислокації немає державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів, посадових осіб та органів, що вчиняють нотаріальні дії.
Заповіти й доручення осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, мають право посвідчувати начальники місць позбавлення волі.
Стосовно посвідчення заповітів треба дотримуватися певних правил їх подальшої реєстрації. Посадові особи, які посвідчили заповіт, повинні негайно передати один примірник заповіту до державного нотаріального архіву або державної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача. Якщо заповідач не має постійного місця проживання в Україні або місце його проживання невідоме, заповіт надсилається до Державного нотаріального архіву Києва. Державна нотаріальна контора передає одержаний примірник заповіту на зберігання до відповідного державного нотаріального архіву з повідомленням про це заповідача і посадової особи, яка посвідчила заповіт.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Нотаріат в Україні (Семаков Г.С, Кондракова С.П.)