Головна Головна -> Підручники -> Підручник Культурологія (Конспект лекцій) скачати онлайн-> ПЕРЕДМОВА.

ПЕРЕДМОВА.


Тематичне насичення такої навчальної дисципліни, як культурологія, на сьогодні є досить варіативним. Мабуть, це зумовлено як певною аморфністю самого предмета, так і ще доволі незначним періодом присутності культурології в навчальних програмах вищих навчальних закладів. У пропонованому навчальному посібнику репрезентується підхід до культурології як до навчальної дисципліни філософського предметного циклу, що, на думку авторки, найбільш відповідає суті культурології як науки.
За такого підходу основною метою викладання предмета є формування у студентів наукового розуміння онтологічної суті феномена людської культури. Досягнення даної мети потребує вирішення таких навчальних завдань, як: демаркація науково-філософського і побутового поняття культури; усвідомлення студентами як сутнісної єдності людської культури і позакультурних форм буття, так і особливостей та специфічності саме культурного простору; формування уявлення про культуру як систему і розуміння принципів формальної та структурної єдності окремих феноменів культурної системи; засвоєння суті основних сучасних підходів до трактування культурного процесу тощо. Крім того, засвоєння змісту культурології як навчальної дисципліни має, на думку авторки, сформувати у студентів: уміння науково осмислювати культурні процеси (як ті, що відбувалися в минулому, так і сучасні); Вміння бачити і розуміти зв’язки та взаємну обумовленість між різними складниками культурної системи; навички толерантного ставлення до етно-національної та суспільної різноманітності культурних форм.
Матеріал у книзі згруповано В чотири тематичні лекційні блоки: Культурологія: зміст та історія становлення; Онтологія культури; Феномени культури; Сучасність й майбутнє культури.
В розділі культурологія: зміст та історія становлення” поняття культури Виокремлюється й упредметнюється як об’єкт наукового культурологічного аналізу. З’ясовується багатоманітність значень і визначень культури, проводиться межа між повсякденним і науковим розумінням цього поняття. Розглядаються також питання історії становлення світової та вітчизняної культурологічної думки.
У розділі „Онтологія культури” порушуються питання, пов’язані з найфундаментальнішими принципами буття культури, науково-теоретичними проблемами її сутності. Тут розглядаються концепції культурогенезу (трудова, ігрова та психоаналітична), принципи і механізми становлення смислового культурного простору, на матеріалі найвідоміших культурологічних теорій Висвітлюються питання культурної динаміки. Окрему тему становить проблематика, пов’язана з самоусвідомленням людства у Всесвіті. Авторка вважає за необхідне звернутися до цієї нової в контексті курсу культурології теми з огляду на ті процеси реального виходу людства за межі земної ноосфери, які розпочалися з другої половини XX cm. і які, безперечно, потребують свого філософсько-культурологічного осмислення. Новітністю цієї теми пояснюється її ретельний й достатньо деталізований виклад у посібнику. Слід також звернути увагу, що зазначена тема великою мірою стосується матеріалу, щільно пов’язаного з традиційними для культурологічної дисципліни питаннями, зокрема проблемами міжкультурного порозуміння та спілкування, закономірностей культурного розвитку тощо.
Розділ „феномени культури” присвячений окремим сферам культурної свідомості й діяльності людини. Не претендуючи на цілісне охоплення даного ракурсу культурології (в тому числі й з огляду на існування в навчальних планах цілої низки предметно суміжних з культурологією гуманітарних дисциплін – як от релігієзнавство, політологія економіка та ін.), автор обмежується висвітленням таких структурних складових, як культура наукова, художня, морально-правова, масова та елітарна.
Виокремлення тематичного блоку „Сучасність і майбутнє культури” зумовлюється прагненням авторки посилити Життєво-практичну значимість культурології як навчальної дисципліни. Саме цьому й має сприяти філософсько-культурологічний аналіз найактуальніших проблем сучасної культури. Значну увагу 8 цьому розділі приділено художній культурі, оскільки саме художнє освоєння світу, як правило, є найбільш авангардним і нерідко саме воно намічає шляхи розвитку інших галузей і сфер культури. Включення в розділ теми, присвяченої художньому авангарду першої половини XX cm. (більш ніж півстолітня віддаленість якого від нашого часу може викликати сумніви щодо його „сучасності”), пояснюється тим, що саме в той час закладалася сучасна парадигма художнього мислення.
В навчальному посібнику свідомо не виділено окремим тематичним блоком історичну (та) етнорегіональну типологію культури. Очевидним є той факт, що якраз ці питання найширше висвітлено в наявній навчальній літературі культурологічного спрямування. Такий стан речей, мабуть, чималою мірою зумовлений своєрідною інерцією трактування культурологічного курсу як такого, що замінив у навчальних програмах вищих навчальних закладів курс історії культури. Тож авторка вважає за можливе й доцільне не повторювати грунтовно представлений у навчальній літературі матеріал. Сказане, звісно, це означає абсолютного усунення історичного (й) етнорегіонального аспекту культурологічної дисципліни з матеріалу даного посібника. Цей ракурс культурологічної проблематики достатньо репрезентований у цілій низці тем насамперед пов’язаних з історією становлення культурологічної думки, феноменами культури та питаннями міжкультурного порозуміння.
Тематично досить широке представлення культурологічного матеріалу в даному посібнику передбачає можливість варіативного підходу викладача з огляду на профіль вищого навчального закладу або факультету. Деякі питання (або й теми) можуть бути рекомендовані студентам для самостійного опрацювання.
Для полегшення роботи студентів із посібником до кожної з тем додається перелік необхідних для засвоєння матеріалу термінів та понять. Перш ніж ознайомитися з текстом теми, студент має згадати значення Відповідних термінів та понять або звернутися до словника термінів, який міститься наприкінці посібника.
У списки рекомендованої до кожної з тем літератури входять як тексти, що вже стали класичним надбанням культурологічної думки, так і праці сучасних дослідників. Звісно, перелік джерел не претендує на вичерпність і може бути суттєво розширений (або змінений у певних позиціях) викладачем культурології.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Культурологія (Конспект лекцій)