Головна Головна -> Підручники -> Підручник Нотаріат в Україні (Семаков Г.С, Кондракова С.П.) скачати онлайн-> 10.2. Вчинення протестів векселів

10.2. Вчинення протестів векселів


Вексель — це цінний папір, письмове боргове зобов’язання векселедавця встановленої форми, що надає векселедержателю безспірне право після завершення строку виконання зобов’язання вимагати від векселедавця або особи, яка зобов’язується сплатити за векселем (акцептант), сплати грошової суми, що зазначена у векселі. Векселі можуть бути простими та переказними.
Простий вексель — це письмове безумовне зобов’язання векселедавця сплатити відповідну суму пред’явнику векселя чи особі, яку зазначено у векселі, а також законному представнику після встановленого строку або за вимогою.
Переказний вексель — це письмова безумовна вказівка векселедавця платнику сплатити грошову суму пред’явнику векселя або особі, яку зазначено у векселі, чи тому, кого вона зазначить, після встановленого строку або за вимогою.
Основна відмінність простого векселя від переказного полягає в тому, що у простому векселі платником є векселедавець, а в переказному — особа, яка приймає на себе зобов’язання сплатити переказний вексель у встановлений строк. В обігу простого векселя беруть участь дві особи — векселедавець (він же платник) і векселедержатель. У переказному векселі беруть участь векселедавець, платник і векселедержатель. Вексельне зобов’язання є безумовним, тобто не обумовлюється жодними обставинами.
Протест векселя — це нотаріальна дія, яка офіційно підтверджує факти, з якими пов’язане виконання певних правових наслідків. Така дія оформлюється актом протесту.
При вчиненні протестів векселів нотаріус повинен визначити, чи є поданий документ векселем, виявити його зовнішні ознаки, що відрізняють його від усіх цінних паперів і документів. Приймаючи вексель для опротестування, нотаріус перевіряє реквізити виданого векселя.
Необхідною умовою вчинення протесту векселів є встановлення суб’єктів вексельного обігу для визначення особи, яка має право звернутися до нотаріуса за опротестуванням векселя.
У процесі підготовки до вчинення нотаріальної дії нотаріус перевіряє повноваження особи, яка звернулася за вчиненням протесту векселя. Ця нотаріальна дія має чітко визначене місце її вчинення. Протест векселя про несплату вчиняється нотаріусом за місцем платежу, а протест векселя про неакцепт — за місцем знаходження платника. Для вчинення протесту про несплату нотаріус приймає вексель наступного дня після завершення строку платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного дня після цього строку.У разі подання всіх необхідних документів, визначення територіальної компетенції нотаріуса щодо вчинення цієї дії, а також того, що векселедержатель не пропустив встановлені для опротестування строки, нотаріус приймає вексель до провадження. Про прийняття векселя нотаріус видає квитанцію. У нотаріуса залишаються вексель, заява уповноваженої особи як підстава для вчинення нотаріальної дії, опис векселя.
У день прийняття векселя до протесту нотаріус пред’являє платнику вимогу про оплату векселя. Якщо вексель протестується в неплатежі, то нотаріус вимагає від особи, проти якої протестується вексель, сплатити суму, на яку він виданий. Залежно від дій, що їх вчиняє особа, проти якої протестується вексель, нотаріус визначає напрямок подальшого провадження у справі. У разі відмови платника оплатити вексель нотаріус складає акт про протест щодо несплати за встановленою формою і робить відповідний запис у реєстрі та відмітку про протест щодо несплати безпосередньо на векселі. Якщо місцезнаходження платника невідоме, протест векселя вчиняється без пред’явлення вимоги про оплату векселя з відповідною відміткою в акті про протест і в реєстрі нотаріальних дій. Опротестований вексель видається векселедержателю або уповноваженій особі.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Нотаріат в Україні (Семаков Г.С, Кондракова С.П.)