Головна Головна -> Підручники -> Підручник Міжнародне приватне право (Дахно І.І.) скачати онлайн-> 10.5. Міжнародна пошта

10.5. Міжнародна пошта


У підручниках з міжнародного приватного права з огляду на певні чинники донині не згадувалася міжнародна поштова діяльність. Спробуємо систематизувати основні джерела.
Закон України “Про зв’язок” Верховна Рада України прийняла 16 травня 1995 р.
Існують певні підзаконні акти:
1. Правила користування міським та міжнародним телефонним зв’язком. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 639.
2. Правила надання послуг поштового зв’язку. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1446 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. № 1515 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 41).
3. Правила користування телеграфним зв’язком. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. № 208.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1993 р. № 989 “Про приєднання до Конвенції про Європейську організацію супутнико-вого зв’язку та її Експлуатаційної угоди”.
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1996 р. № 1434 “Про створення Єдиної супутникової системи передачі інформації”.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 646 “Про приєднання до Угоди про координацію міждержавних відносин у галузі поштового електричного зв’язку” (укладеної у Бішкеку у межах СНД 9 жовтня 1992 р.).
7. Граничні тарифи на основні послуги зв’язку. Затверджені наказом Держкомзв’язку та інформатизації України від 7 лютого 2000 р. № 23. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 травня 2000 р. за № 308/4529. Код нормативного акта 15980/2000 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 22).
8. Порядок митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень. Затверджений наказом Держмитслужби України від 26 липня 2000 р. № 405. Зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 вересня 2000 р. за № 603/4824 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 38).
9. Правила обробки та відправлення міжнародної пошти в місцях міжнародного поштового обліку України. Затверджені наказом Державного комітету зв’язку та інформації України, Державної митної служби України від 7 листопада 2001 р. № 165/626. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 112/5303. Код нормативного акта 17741/2001 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 6).
У 1874 р. було утворено міжурядову організацію — Всесвітній поштовий союз. Статус спеціалізованої агенції ООН він отримав у 1947 р. Того ж року відповідний статус отримав Міжнародний союз електро-зв’язку, створений у 1865 р.
Україна є членом обох Союзів.
Президент України 1 лютого 1999 р. підписав Указ №110/99 “Про приєднання України до Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу, Всесвітньої поштової конвенції та її Заключного протоколу, Угоди про поштові посилки та її заключного протоколу, які були прийняті 14 вересня 1994 р. на ХХІ Конгресі Всесвітнього поштового союзу у Сеулі”. Верховна Рада України 15 липня 1994 р. прийняла Закон № 116/94-ВР, яким ратифікувала Статут і Конвенцію Міжнародного союзу електро-зв’язку.
Міжнародними поштовими відправленнями вважаються:
“…упаковані та оформлені відповідно до вимог Актів Всесвітнього поштового союзу та Правил користування послугами поштового зв’язку листи (прості, рекомендовані), відправлення з оголошеною цінністю, поштові картки (прості, рекомендовані), бандеролі та спеціальні мішки з позначкою “М” (прості, рекомендовані), дрібні пакети, поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю), відправлення прискореної пошти з позначкою ЕМS, які приймаються для пересилання за межі України, надходять до України або переміщуються територією України транзитом підприємствами поштового зв’язку” (витяг з п. 1.1 Порядку нарахування митних зборів, мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів, транспортних засобів та запасних частин до них, які переміщуються через митний кордон України і належать громадянам. Затверджений наказом Державної митної служби України від 27 березня 2000 р. № 164. Зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 квітня 2000 р. за № 227/4448. Код нормативного акта 15727/2000 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 16).
Коротко зупинимося на трьох згаданих актах внутрішнього законодавства України з розглядуваного питання. Пункти 84–128 Правил користування телеграфним зв’язком стосуються міжнародних телеграм. У п. 84 зазначається: “Міжнародними телеграмами називаються телеграми, які передаються за кордон або надходять з-за кордону, а також телеграми, що проходять транзитом через канали зв’язку України”. Зазначені пункти регламентують порядок приймання, анулювання, складання, підрахунку слів у міжнародних телеграмах. Ці пункти містять матеріально-правові норми. Колізійних норм у них немає.
Обробка міжнародних телеграм підприємствами зв’язку здійснюється згідно з Інструкцією про порядок оброблення міжнародних телеграм на підприємствах Державного комітету зв’язку України, затвердженою наказом голови зазначеного Комітету від 18 березня 1998 р. № 47.
Розділ 5 Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв’язком стосується особливостей користування цим видом зв’язку з іноземними країнами (крім країн СНД).
Відповідно до п. 178 міжнародні телефонні розмови між абонентами України та іноземних країн поділяються на категорії. Черговість надання послуг визначається п. 179, види послуг передбачені п. 180.
Пункт 13 Правил користування послугами поштового зв’язку певною мірою збігається зі згаданим наказом Держмитслужби № 164. У ньому, зокрема, зазначається, що до міжнародних поштових відправлень належать:
– листи (прості, рекомендовані);
– відправлення з оголошеною цінністю;
– поштові картки (прості, рекомендовані);
– бандеролі і спеціальні мішки з позначкою “М” (прості, рекомендовані);
– дрібні пакети;
– поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю);
– відправлення міжнародної прискореної пошти “EMS ”.
У п. 14 цих Правил встановлено, що міжнародні поштові відправлення приймаються до пересилання наземним шляхом і авіапоштою.
У п. 15 йдеться про те, що поштові відправлення від дипломатичних, консульських представництв зарубіжних країн, міжнародних, міжурядових організацій для пересилання в межах України, а також від усіх інших відправників на адреси зазначених установ оформлюються і оплачуються як внутрішні. Тобто для таких відправлень встановлено національний режим. Правила, зокрема, встановлюють розміри і максимальну вагу міжнародних поштових відправлень. У п. 19 зазначається, що для оплати міжнародної кореспонденції можуть прийматися і міжнародні купони для відповіді, випущені Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу. Передбачено співвідношення, згідно з яким міжнародні купони для відповіді обмінюються на поштові марки України.
Пунктом 24 передбачено, що у міжнародному поштовому обміні безоплатно пересилаються наземним шляхом бандеролі із вкладенням видань з випуклим шрифтом для сліпих та листи, написані секографічним способом, що приймаються у розкритому вигляді.
Пункт 33 регламентує, що саме можна пересилати у міжнародних бандеролях, а п. 34 — у спеціальних мішках з позначкою “М”.
У міжнародних відправленнях з оголошеною цінністю пересилаються цінні папери та документи. Дрібні пакети призначаються для пересилання предметів культурно-побутового призначення, які не пошкоджуються під час транспортування і вартість яких не перевищує 30 SDR (спеціальні права запозичення). У міжнародних посилках пересилаються промислові товари, товари культурно-побутового призначення, дозволені згідно із законодавством для відправлення за кордон та не заборонені для ввезення до країни призначення. У міжнародному поштовому обміні здійснюється пересилання звичайних посилок та посилок з оголошеною цінністю.
Фізичним особам дозволяється пересилати за митний кордон України без сплати мита і митних зборів предмети, кількість яких не перевищує товарної партії.
У п. 41 зазначених Правил встановлено, що саме дозволяється приймати для пересилання за кордон від юридичних осіб. Перелік предметів, заборонених до пересилання у міжнародних поштових відправленнях, наводиться у п. 46. Цей перелік досить великий.
У п. 47 міститься перелік об’єктів, заборонених для пересилання без дозволу Міністерства культури. Пункт 48 спрямований проти тих, хто любить “обходити” закон: “Підприємствам поштового зв’язку забороняється пересилати або доставляти адресатам поштові відправлення, відправники яких проживають за межами України, здають або доручають здавати відправлення в Україні з метою скористатися більш сприятливими тарифними умовами”.
Пунктом 75 встановлено: “Міжнародні поштові відправлення можуть прийматися з доставкою в країні призначення з відміткою “З посильним”, а рекомендовані листи, поштові картки і бандеролі з відміткою “Вручити у власні руки” — тільки з повідомленням про вручення. Такі відправлення приймаються до країн, зазначених у Керівництві по прийманню міжнародних поштових відправлень”.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Яких норм у Кодексі торговельного мореплавства України більше — матеріально-правових чи колізійних і чому?
2. У якого з видів транспорту світу був найкоротшим шлях від зародження до міжнародно-правового регулювання?
3. Де іноземні цивільні повітряні судна перетинають державний кордон України?
4. Види міжнародного залізничного сполучення, передбачені законодавством України.
5. Чому судноплавство не вважається спеціальним видом водокористування в Україні?
6. На підставі якого документа виконується транзит вантажів у прямому сполученні?
7. Які транзитні вантажі вважаються прохідними через територію України?
8. Товарно-транспортні накладні залежно від видів транспорту при транзиті вантажів територією України.
9. У чому полягають транзитні послуги?



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Міжнародне приватне право (Дахно І.І.)