Головна Головна -> Підручники -> Підручник Міжнародне приватне право (Дахно І.І.) скачати онлайн-> 16.2. Норми спадкового права України у зв’язку з іноземним елементом

16.2. Норми спадкового права України у зв’язку з іноземним елементом


Розділ VII “Спадкове право” Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 р. містив такі статті:
Стаття 524. Підстави спадкоємства.
Стаття 525. Час відкриття спадщини.
Стаття 526. Місце відкриття спадщини.
Стаття 527. Особи, що можуть бути спадкоємцями.
Стаття 528. Усунення від спадщини.
Стаття 529. Перша черга спадкоємців за законом.
Стаття 530. Друга черга спадкоємців за законом.
Стаття 531. Спадкоємство утриманцями.
Стаття 532. Спадкоємство усиновленими і усиновителями.
Стаття 533. Спадкоємство предметів домашньої обстановки та вжитку.
Стаття 534. Спадкоємство за заповітом.
Стаття 535. Право на обов’язкову частку в спадщині.
Стаття 536. Підпризначення спадкоємця.
Стаття 537. Спадкоємство частини майна, що залишилась незаповіданою.
Стаття 538. Заповідальний відказ.
Стаття 539. Покладення на спадкоємця обов’язку надання права довічного користування.
Стаття 540. Покладення на спадкоємця виконання дій для загальнокорисної мети.
Стаття 541. Нотаріальна форма заповіту.
Стаття 542. Заповіти, прирівнювані до нотаріально посвідчених.
Стаття 543. Підписання заповіту іншою особою.
Стаття 544. Скасування чи зміна заповіту.
Стаття 545. Наслідки недійсності заповіту.
Стаття 546. Виконання заповіту.
Стаття 547. Повноваження виконавця заповіту.
Стаття 548. Прийняття спадщини.
Стаття 549. Дії, що свідчать про прийняття спадщини.
Стаття 550. Продовження строку на прийняття спадщини.
Стаття 551. Перехід права на прийняття спадщини.
Стаття 552. Право того, хто прийняв спадщину до явки інших спадкоємців.
Стаття 553. Відмова від спадщини.
Стаття 554. Прирощення спадкових часток.
Стаття 555. Перехід спадщини до держави.
Стаття 556. Відповідальність спадкоємця по боргах спадкодавця і витратах третіх осіб.
Стаття 557. Порядок пред’явлення претензій кредиторами спадкодавців.
Стаття 558. Охорона спадкового майна.
Стаття 559. Призначення хранителя або опікуна спадкового майна.
Стаття 560. Видача свідоцтва про право на спадщину.
Стаття 561. Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину.
Стаття 562. Поділ спадкового майна.
Стаття 563. (виключена).
Стаття 564. Спадкоємство вкладів.
Порівняємо норми законодавства України і зарубіжних країн у розглядуваній сфері.
У зазначених статтях немає будь-якої особливої згадки про іноземний елемент. Але вона є у ст. 570 Цивільного кодексу України “Закон, застосовуваний до спадкоємства”, яку й процитуємо:
“Відносини по спадкоємству визначаються за законом тієї країни, де спадкодавець мав останнє постійне місце проживання.
Здатність особи до складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються за законом тієї країни, де заповідач мав постійне місце проживання в момент складання акта. Проте заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання задовольняє вимоги закону місця складання акта або вимоги українського закону.
Спадкоємство будівель, що знаходяться в Україні, в усіх випадках визначається за українським законом. Тим же законом визначаються здатність особи до складання або скасування заповіту, а також форма останнього, коли заповідається будівля, що знаходиться в Україні”.
Питання про постійність проживання спадкодавця в Україні вирішувалось відповідно до ст. 17 Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 р., у якій зазначається: “Місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.
Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п’ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів”.
Конвенція СНД від 22 січня 1993 р. також присвячує окремі статті питанням спадкоємства. Вони сформульовані так:
“Стаття 44. Принцип рівності
Громадяни кожної з Договірних Сторін можуть спадкувати на територіях інших Договірних Сторін майно або права за законом або за заповітом на рівних умовах і у тому ж обсязі, як і громадяни даної Договірної Сторони.
Стаття 45. Право спадкоємства
1. Право спадкоємства майна, крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї статті, визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання.
2. Право спадкоємства нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.
Стаття 46. Перехід спадщини до держави
Якщо за законодавством Договірної Сторони, яке належить застосовувати при спадкуванні, спадкоємцем є держава, то рухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, громадянином якої є спадкодавець у момент смерті, а нерухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, на території якої воно знаходиться.
Стаття 47. Заповіт
Здатність особи до складання і скасування заповіту, а також форма заповіту та його скасування визначаються за правом тієї країни, де заповідач мав місце проживання в момент складання акта. Але заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недотримання форми, якщо остання задовольняє вимоги права місця його складання.
Стаття 48. Компетенція у справах про спадкоємство
1. Діловодство у справах про спадкоємство рухомого майна є компетентними провадити установи Договірної Сторони, на території якої мав місце проживання спадкодавець в момент смерті.
2. Діловодство у справах про спадкоємство нерухомого майна є компетентними провадити установи Договірної Сторони, на території якої знаходиться майно.
3. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті застосовуються також при розгляді спорів, що виникають у зв’язку з діловодством у справах про спадкоємство.
Стаття 49. Компетенція дипломатичного представництва або консульської установи у справах про спадкоємство
У справах про спадкоємство, у тому числі зі спадщинних спорів, дипломатичні представництва або консульські установи кожної Договірної Сторони є компетентними представляти (за винятком права на відмову від спадщини) без спеціальної довіреності в установах інших Договірних Сторін громадян своєї держави, якщо вони відсутні або не призначили представника.
Стаття 50. Заходи з охорони спадщини
1. Установи Договірних Сторін вживають відповідно до свого законодавства заходи, необхідні для забезпечення охорони спадщини, залишеної на їх територіях громадянами інших Договірних Сторін, або для управління нею.
2. Про заходи, вжиті згідно з пунктом 1 цієї статті, негайно повідомляється дипломатичне представництво або консульська установа Договірної Сторони, громадянином якої є спадкодавець. Зазначене представництво або установа можуть брати участь у виконанні цих заходів.
3. За клопотанням установи юстиції, компетентної вести діловодство у справі про спадкоємство, а також дипломатичного представництва або консульської установи заходи, вжиті відповідно до пункту 1 цієї статті, можуть бути змінені, скасовані або відкладені”.
Положення про спадкоємство містяться і в Консульському статуті України. Процитуємо відповідні статті:
“Стаття 36. Консул вживає заходів для охорони майна, що залишилося після смерті громадянина України.
Якщо залишене майно повністю або частково складається з предметів, що можуть зіпсуватись, а так само при надмірній дорожнечі зберігання такого майна консул має право продати це майно і надіслати виручені гроші за належністю.
Стаття 37. Консул має право приймати спадкове майно для передачі спадкоємцям, які перебувають в Україні.
Стаття 38. Консул може приймати на зберігання гроші, коштовності, цінні папери і документи, які належать громадянам України.
У разі смерті особи, якій належало майно, здане на зберігання, до такого майна застосовуються положення статті 36 цього Статуту”.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Чи є окрема згадка про іноземний елемент у розділі Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 р., що стосується спадщини?
2. Як законодавство України визначає здатність особи до складання і скасування заповіту?
3. Чи може громадянин України віком 14 років скласти заповіт?
4. Як нині вирішується питання про постійність проживання спадкодавця в Україні?
5. Який закон щодо спадкоємства нерухомості є визначальним в Україні?
6. Який закон застосовується в Україні до іноземців у зв’язку з формою заповіту?
7. Якщо на території СНД, не склавши заповіту, помирає громадянин якоїсь іншої держави СНД і в нього немає спадкоємців, то кому дістанеться його рухоме і нерухоме майно?
8. Функції, які виконує консул України у справах, пов’язаних зі спадщиною.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Міжнародне приватне право (Дахно І.І.)