Головна Головна -> Підручники -> Підручник Ділова етика (Конспект лекцій) скачати онлайн-> 1.1 Етичні установки

1.1 Етичні установки


Широкомасштабна економічна діяльність не може успішно здійснюватись за відсутності деяких загальних етичних норм. Тобто повинна існувати загальноприйнята «угода» відносно того, яка ділова поведінка є допустимою, а яка — ні.
Деякі з цих загальних норм виділити дуже легко: вони записані у вигляді законів і нормативів. Інші ж явно не записані, проте чітко усвідомлюються та виконуються більшістю членів суспільства. Сукупність цих формальних і неформальних норм складає предмет етики. Поведінка, що не відповідає встановленим стандартам, вважається неетичною.
Термін «етика» походить від давньогрецького «Ethos», що за часів Гомера означало місце перебування, спільне житло, а згодом — звичай, вдачу, характер.
У творах давньогрецького філософа Арістотеля можна знайти два терміни, похідні від слова «етос»: Ethikos (етичний) і Ethika (етика). Термін «етичний» потрібний був мислителю для пізнання чеснот, що стосуються людської вдачі, характеру. Що ж до науки, котра вивчає власне етичні чесноти, то Арістотель і його найближчі учні назвали її етикою [51].
Хоча наука «етика» під власною назвою існує з часів Арістотеля, це не означає, що, фактично, як частина людського пізнання, вона не існувала раніше. З етичною проблематикою ми зустрічаємося всюди, де тільки має місце цілісне духовне, зокрема філософське, осмислення людини — як у давньогрецьких філософів, так і в інших осередках давньої культури — в Індії, Китаї та інших країнах.
Так, у давньоіндійському збірнику релігійних гімнів «Рігведа» велике значення надається концепції ріти, або моральності, якій повинні підкорятись всі боги та люди. Де існує етика і зовнішня форма її вияву — дхарма (етикет), там несправедливість і хаос мають лише тимчасовий характер. Невдачі добра, вказується в «Рігведі», не повинні бути причиною відчаю [104].
Нинішнім вітчизняним менеджерам і підприємцям необхідно працювати у суспільстві, де бізнесова активність є новим явищем і не має чітких стандартів. Закони часто суперечать один одному і навіть забороняють деякі види діяльності, які вважаються законними та етичними у більшості країн. Деякі наші сьогоднішні неписані норми, поняття про добро чи зло поки що значною мірою відповідають стандартам авторитарного миігулого, які без будь-яких змін збереглися і донині.
Згадаємо, як раніш укладались договори. Домовились купці, дали слово і «вдарили по руках», не використовуючи зайвих документів. То був неписаний закон: не дотримав слова, обдурив кого-небудь — тобі не місце в купецькій гільдії. В наші ж часи нерідко увечері урочисто відзначається підписання договору, а наступного ж дня вранці «партнер» передає факсом повідомлення про необхідність переглянути деякі пункти чи навіть розділи вже підписаного документа.
Ринкова економіка в Україні вже набрала сили, і не можна сидіти, склавши руки, сподіваючись, що сама собою з’явиться здорова етика. Кажуть, що підприємцем треба народитись. Це правильно, але правильно й інше: морально здорового підприємця необхідно виховувати [70].
Наркобізнес давно вже діє в ряді провідних країн, де ринкова економіка розвинена набагато краще, ніж у нас. Цей факт ще раз доводить, що здорова етика підприємництва не може лише вкорінюватися завдяки розвитку бізнесу, цю проблему необхідно вирішувати окремо.
І все ж існують обставини, за яких етичні норми поведінки не зовсім зрозумілі. Навіть у високорозвиненому американському середовищі складні ситуації у діловому спілкуванні виникають неодноразово. У більшості випадків причина в тому, що досить швидкий розвиток економіки так чи інакше породжує в діловому спілкуванні цілком нові, незвичні ситуації, успішний вихід з яких ускладнений лише з тієї причини, що на даний момент ще не сформувалися уявлення про правильну і неправильну поведінку.
Є чимало важливих факторів, які стимулюють формування етичної поведінки. Можливо, перший з ітх полягає в тому, що етика високого рівня — це запорука успішного бізнесу,
наприклад, коли покупці та продавці прагауть чесних (етичних) ділових стосунків. В економічних системах з розвиненою конкуренцією (тобто з відносно невеликими прибутками) цей аспект може переважити всі інші міркування. Якщо ви продаєте товар навіть за найнижчою ціною, але не постачаєте його вчасно, чи якість ваших товарів нестабільна — ви можете втратити потенційний прибуток. Якщо покупець згоден сплатити найвищу ціну, але не платить вчасно, то продавець змушений звертатися за кредитом для покриття своїх витрат. Плата за кредит може поглинути весь прибуток. Якщо якась із сторін наполягає на хабарі чи іншій платні, окрім обумовленої контрактом, це також може призвести до втрати всього прибутку.
Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що суспільство має переконливі причини всебічно заохочувати етичну поведінку: така поведінка спонукає до більшої економічної активності, зростанню конкуренції та ефективності. Як наслідок, зростає швидкість руху товарів та послуг, які в результаті стають доступними завдяки нижчим цінам на них.
Проте лише економічні мотивації самі по собі не можуть привести етичну поведінку до норми. Мотив довгострокового прибутку не завжди переважає миттєвий корумпуючий вплив. Деякі більш глибокі мотиви теж повинні враховуватись: це шанування закону і навіть побоювання його.
Часто люди не зацікавлені у довгострокових перспективах, для реалізації яких потрібна наполеглива праця і бездоганна репутація, а дехто (можливо, більшість) можуть навіть просто спокуситися неетичними можливостями чи укласти угоду із сумнівними діловими партнерами. Ось чому потрібні такі закони, які б встановлювали чіткі критерії правильної поведінки, дозволили б покласти край порушенням за допомогою системи покарань — суворих, але справедливих. Ми завжди повніші пам’ятати, що наші неетичні, протиправні дії можуть призвести до того, що хтось постраждає, а нас самих притягнуть до судового чи арбітражного розслідування, внаслідок чого ми зазнаємо збитків, які перевищать прибуток, одержаний законним чи незаконним шляхом [24].
Проте слід визнати, що навіть наявність «фактора свідомості» може виявитися недостатньою, щоб стимулювати етичну поведінку, оскільки у сфері економіки підприємець, на жаль, не завжди має можливість вибору між добром і злом. Ще гірший стан справ із законодавчою системою бо вона вкрай слабо підтримує етичну поведінку [78].
Очевидно, постійно високі етичні стандарти і мотивації не можуть бути зумовлені лише власним інтересом і страхом урядового втручання. Ці норми вельми відносні і підвладні змінам, на відміну від релігійних норм, з яких підприємець чи менеджер можуть черпати багато повчального і корисного. Якщо звернутись до Біблії, то в ній знайдемо нестаріючі та незаперечні етичні установки, які можна інтерпретувати так:
ф Ніколи не вимагай хабарів. Цікаво, що Біблія не вимагає від нас, щоб ми ніколи не давали хабарів. Звичайно, не виключено, що обставини складуться не на нашу користь, і ми опинимося перед вибором — бути чи не бути. Гідно вирішити цю дилему — справа честі кожного, особливо коли мова йде про вимагання хабара. Бо, якщо, більшість людей буде діяти таким чином, це стане загальним згубним стандартом. ф Нехай ваше «так» буде «так» і ваше «ні» буде «ні». Тобто, ви не повинні практикувати форму багаторазового повторення своїх обіцянок чи підтверджуючих потисків руки, чи підписання формального контракту, що змусило б вас дотримувати свого слова. Нехай кожна обіцянка, більша чи менша, буде для вас такою ж обов’язковою, як і офіційний контракт, ■ф- Поводьтесь відповідно до своїх обіцянок, навіть якщо це загрожує вам фінансовими втратами, зокрема у випадку тільки усної домовленості. Хоча ця порада, на перший погляд, виглядає як стежинка до банкрутства, насправді вона може стати шляхом до самовдосконалення і дисципліни, якими так вигідно відрізняються багато талановитих бізнесменів. Підприємець, який намагається виконувати кожну свою обіцянку, дуже швидко навчиться докладно обмірковувати, перед тим, як щось обіцяти. Він швидко навчиться робити менше помилок, інакше йому доведеться розпрощатися з бізнесом. Він навчиться економити час не тільки своіх колег, а й власний.
Поводьтеся з іншими людьми так само, як ви бажаєте, щоб поводилися з вами (хоча не можна не погодитись, що це так зване «золоте правило» звучить для декого з підприємців вельми незвично чи взагалі як невдалий жарт). Але як би там не було, це справді ще один приклад корисної лілової поради і морального принципу давньокитайського мислителя і філософа Конфуція, який жив у V ст. до нашої ери. У будь-якому випадку, додержуючись «золотого правила», зможемо уникіг/ти помилок. Якщо дійсно привчимо себе думати про інших згідно з цим правилом, воно стане надійним засобом уникнути спокуси обминути закон чи порушити контракт — дій, наслідки яких обов’язково повернуться проти нас.
ф Поводьтеся однаково з усіма людьми, неза,іежно від їх становища у суспільстві, влади і походження.
Є всі підстави сподіватися, що сучасне економічне становище невдовзі зміниться на краще, а сила закону і загальні високі етичні стандарти запанують і в Україні. Але цей процес може ніколи не набрати досить великого розмаху, якщо, в свою чергу, тисячі нових українських бізнесменів не будуть байдужі до власного вітчизняного високого етичного рівня ділової поведінки.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Ділова етика (Конспект лекцій)