Головна Головна -> Підручники -> Підручник Cоціальна психологія особистості і спілкування (Конспект лекцій) скачати онлайн-> 1.2. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології.

1.2. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології.


Предметом уваги соціальної психології особистості і спілкування можуть бути будь-які соціально-психологічні явища макро- або мікросередовища: соціальна поведінка, соціальна діяльність особистості, стан фрустрації, психологічна сумісність, взаєморозуміння під час спілкування та ін. Можна констатувати, що структура соціальної психології в кожний історичний період її розвитку є результатом взаємодії двох протилежних, але тісно пов’язаних між собою процесів: диференціації (розділення, дроблення соціальної психології на складові) та інтеграції її з іншими галузями науки (йдеться про інтеграцію як соціальної психології загалом, так і окремих її частин). Стосовно першого процесу — диференціації, то в соціальній психології сформувалося кілька основних напрямів: орієнтація на різні методи аналізу соціально-психологічних явищ породжує теоретичну, емпіричну та практичну соціальну психологію; вивчення різних видів діяльності людини та її спільнот сприяли формуванню відповідних галузей соціальної психології: праці, спілкування тощо; відповідно до накладання соціально-психологічного знання на різні сфери суспільного життя сформувалися такі галузі соціальної психології, як промислова, управління, торгівлі, освіти та ін. Щодо основних об’єктів дослідження сучасна соціальна психологія диференціюється на такі розділи: соціальна психологія особистості; психологія міжособистісної взаємодії; психологія малих груп; психологія великих соціальних груп і масових явищ; психологія міжгрупової взаємодії. Що стосується інтеграції, то цей процес розвивається у двох напрямах: інтеграції соціальної психології з іншими психологічними галузями — зовнішній контур інтеграції (приміром соціально-економічна, соціально-екологічна галузі); об’єднання різних складових соціальної психології — внутрішній контур інтеграції.
Водночас структура соціально-психологічного знання — це не проста сукупність інформації, уявлень і наукових понять про соціально-психологічну реальність, а певна впорядкованість знань про неї, її механізми розвитку та функціонування. Отже, структура є системою взаємопов’язаних уявлень, понять, поглядів, теорій, концепцій про соціально-психологічну реальність різних рівнів: від соціально-психологічної програми поведінки окремих людей, до соціально-психологічних явиш у макросередовищі (див. рис. 1). З наведеної моделі видно, що спілкування як соціально-психологічний феномен виступає основним механізмом виникнення соціально-психологічних явиш, соціальним зв’язком, соціальною взаємодією в міжособистісних і міжгрупових стосунках.
Щодо структурної організації соціальної психології як навчального курсу, то проблеми особистості і спілкування тут представлені двома розділами:
• соціальна психологія особистості — розділ, що розглядає проблеми особистості як суб’єкта соціальної взаємодії та спілкування, питання психічного відображення особистістю соціальних явищ у структурі групових стосунків, комунікативний потенціал учасників взаємодії.
• соціальна психологія спілкування і міжособистісних стосунків — розділ, де представлені соціально-психологічні знання про спілкування та його сторони, психологічні способи впливу в процесі спілкування.
Структура соціальної психології зумовлена тими функціями, які вона здійснює в системі соціальних відносин, і тими завданнями, які ставить перед собою названа наука.
■ По-перше, розв’язує загальні наукові проблеми, пов’язані з формуванням знань про соціально-психологічну реальність, поясненням процесу суб’єктивного відображення об’єктивної дійсності, розробленням соціально-психологічних концепцій про взаємодію між людьми та соціальними спільнотами, методологію та методи, способи соціально-психологічних досліджень (соціально-психологічні прояви особистості, сфера спілкування, міжособистісних стосунків і групових процесів, соціально-психологічні явища в макросередовищі та ін.).
■ По-друге, вивчає проблеми, пов’язані з перетворенням, змінами соціально-психологічної реальності, аналізом шляхів і засобів впливу на її механізми становлення, розвитку та функціонування.
■ По-третє, теоретично осмислює місце й роль людини, шо вдосконалюється, у суспільстві, яке також змінюється; у зв’язку з цим виявляє конкретні соціально-психологічні характеристики особистості, найбільш поширених її соціально-психологічних типів, комунікативних програм поведінки.
■ По-четверте, досліджує усе розмаїття стосунків і спілкування, у тому числі за екстремальних і конфліктних умов і в разі деформації стосунків,, а також у зв’язку з утвердженням у нашому соціумі нової системи цінностей і форм власності.
■ По-п’яте, виробляє теоретичні основи соціально-психологічної діагностики, консультування та надання допомоги.
Вирішуючи поставлені завдання, соціальна психологія має водночас коректно ставитися як до власною вітчизняною досвіду, так і до теоретичних та прикладних надбань зарубіжних учених. Соціальна психологія як наука ґрунтується на єдності теоретичних і практичних аспектів, де фундаментальні знання ставлять за мету подальший розвиток соціальної психології, удосконалення наукових уявлень про її предмет, а прикладні — передбачають розв’язання певної соціально-психологічної проблеми й пов’язані з конкретною інформацією стосовно соціально-психологічного явища чи процесу.




Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Cоціальна психологія особистості і спілкування (Конспект лекцій)