Головна Головна -> Підручники -> Підручник Міжнародне право (Буроменський М.В.) скачати онлайн-> § 4. Система міжнародних економічних організацій

§ 4. Система міжнародних економічних організацій


У зв’язку з ускладненням міжнародних економічних зв’язків розвивалися організаційно-правові форми співробітництва держав у сфері економіки. Якщо перші міжнародні організації XIX ст. — так звані адміністративні союзи — забезпечували взаємодію у досить вузьких сферах міжнародної економіки (таких як зв’язок, транспорт, питання судноплавства по міжнародних ріках та ін.), то в цей час склалася система міжнародних міжурядових організацій, що охоплює всі сфери міжнародних економічних відносин. У центрі цієї системи знаходиться ООН та її спеціалізовані установи. Статтею 60 Статуту ООН відповідальність за виконання функцій цієї організації із забезпечення міжнародного економічного та соціального співробітництва держав-членів покладена на Генеральну Асамблею та ЕКОСОР.
У 1964 р. була заснована Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) як автономний орган ООН. До складу ЮНКТАД входять держави — члени ООН. Основна мета ЮНКТАД — сприяння міжнародній торгівлі, особливо сировинними, промисловими товарами. Особлива увага приділяється торговельно-економічному співробітництву із країнами, що розвиваються. Вищим органом ЮНКТАД є сесія, що збирається кожні чотири роки. У період між сесіями керівництво її діяльністю здійснює Рада з торгівлі та розвитку, що входить до складу апарата ООН.
Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) – допоміжний орган Генеральної Асамблеї ООН, створений в 1966 р. Завдання Комісії полягає у сприянні узгодженню й уніфікації права міжнародної торгівлі. З цією метою на Комісію були покладені, зокрема, такі функції: координування діяльності організацій, що працюють у цій області, та заохочення співробітництва між ними; заохочення більш широкої участі в існуючих міжнародних конвенціях і більш широкого визнання існуючих типових і однакових законів; підготовка або заохочення прийняття нових міжнародних конвенцій, типових і однакових законів; підтримка зв’язку з іншими органами ООН та іншими установами, що займаються проблемами міжнародної торгівлі.
Іншою міжурядовою організацією, що займається уніфікацією правових умов зовнішньоторговельних операцій, є Міжнародний інститут з уніфікації приватного права (ЮНІДРУА).
З 1 січня 1995 р. почала свою діяльність Світова організація торгівлі (СОТ), заснована на підставі Марракешської угоди про створення Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 р. Марракешська угода є закономірним результатом розвитку відносин держав з реалізації Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ) 1947 р.
Метою створення СОТ є подальше сприяння лібералізації зовнішньої торгівлі. В основі діяльності СОТ лежить забезпечення надання режимів найбільшого сприяння та недискримінації. Відповідно до ст. 3 Марракешської угоди до функцій СОТ належить: сприяння виконанню, адмініструванню та реалізації положень Угоди про СОТ та багатосторонніх торговельних угод; забезпечення проведення переговорів між членами СОТ щодо реалізації Угоди; застосування нової процедури вирішення спорів (Додаток 2 до Угоди); управління Механізмом перегляду торгової політики (Додаток 3 до Угоди); взаємодія з Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку та їхніми агентствами.
Вищим органом СОТ є Конференція міністрів держав-членів. Конференція збирається один раз на два роки та уповноважена здійснювати всі необхідні дії для виконання функцій Організації. Конференція має право приймати рішення з будь-якого питання діяльності СОТ. У перервах між Конференціями міністрів функціонує Генеральна рада. Генеральна рада здійснює управління Радою з торгівлі товарами, Радою з торгівлі послугами та Радою з аспектів інтелектуальної власності, пов’язаних з торгівлею. У рамках СОТ діють декілька комітетів: Комітет з торгівлі та розвитку, Комітет з обмежень, пов’язаних з платіжним балансом, та Комітет з бюджету, фінансів і управління.
Марракешська угода має декілька додатків: 1А, 1В, 1С, 2, 3 і 4. Додаток 1А містить у собі багатосторонні угоди з торгівлі товарами, що складають так зване ГАТТ 1994, і деякі інші договори; Додаток 1В — Угоду з торгівлі послугами (ГАТС); Додаток 1С — Угоду про аспекти інтелектуальної власності, пов’язані з торгівлею; Додаток 2 — Угоду про правила та процедури врегулювання спорів; Додаток 3 — механізм перегляду торгової політики; Додаток 4 — чотири багатосторонні угоди (з торгівлі цивільними повітряними судами; про урядові закупівлі; щодо молока).
З числа неурядових організацій, що мають значення для розвитку міжнародного економічного права, виокремлюється Міжнародна торговельна палата (МТП). Міжнародна торговельна палата була створена в 1919 р. в американському місті Анлантик-Сіті (штат Джорджія), куди на запрошення торговельної палати США з’їхалися представники промисловості та торгівлі Великобританії, Франції, Італії та Бельгії. Її перший конгрес зібрався в червні 1920 р. в Парижі. На ньому був прийнятий статут, що визначив основні напрями діяльності. Мета МТП, як зазначалося у Статуті, полягає в тому, щоб, діючи у всіх напрямах міжнародного бізнесу (промисловості, торгівлі, транспорті та фінансах), сприяти розширенню відносин між країнами та встановленню контактів.
Палата має найвищий (категорія А) консультативний статус при ЕКОСОРі. Вищий орган МТП — конгрес, який обирає президента, зазвичай видатного представника ділових кіл тієї або іншої країни. У період між з’їздами палату очолює міжнародна рада, до якої входять представники національних комітетів.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Міжнародне право (Буроменський М.В.)